Шанування Творця і Господа Світа.(Староукраїнська культура: народна віра в Бога) |
Святе Святим притягується.
Богу молився щоб Світ творився!
- Шанування Творця і Господа Світа.
- Традиції Батька.
Бог, Різдво Світа, Прадід і Лицарі.
Народний речник перед Богом і Прадід, Миколи 19.12.
- Порівняння: Українська і Християнська ідеї Бога.
- Українська Астрально-мітологічна реліґійна концепція.
Астральна реліґія. Трійця.
А в грудєх Єму Ясна Зоречка.
- Свята Вечеря: містичний Час Різдва Світа.
Святовечірній Збір — народний імператив.
Присутність Господа на Святій Вечері.
Приготування до Святої Вечері.
Священнодійство. Світло Тайної Вечері.
А в грудєх Єму Ясна Зоречка.
Давній Закон взаємної любови.
- Ідеологія Святої Вечері.
Свято Природи та її Творця. Реліґійні явища.
Щирість реліґійних взаємин народу з Господом.
Первісне народне поняття Бога.
- Колядки як Українські релігійні роздуми про Бога.
Ідея Почину Світа і його Творця.
Українська віра у Творця і Господа Світа ― Бога.
- Чин жертви і молитви.
Жертви для Бога як реліґійний ідеал.
- Колядки та Щедрівки — пракультурний сон життя людей.
Містичні жертви Початку Світа.
Господь і Первісна сім’я як одна Родина.
Світлиця Господаря як Святиня Божа.
Ідеальне поняття реліґії як зв’язку і Збору з Богом.
Господь Вищим Духовим Єством.
Велика ласкавість Господа до людей.
Щирість і безпосередність ставлення до Бога.
- Традиції космічних подій і Різдво Світа.
Споглядання Почину Світа.
Ріжниці творчих сил: Ільматар і Бог.
Бог на Престолі і Новий Чоловік.
- Сльози і Купіль Господа. Плач Сокола.
- Походження Людини.
Рожа, Птах, Сила Божа і Син Божий.
- Ідеал щастя. Храм ідеалів.
Сам Біг Небесний Службоньку служит.
Поняття найвищого добра в особі Бога, життя трудове, праведність,
справедливість, любов до людей, добрі вчинки, віра в Божий справедливий суд,
безсмертність душі ― це ідеали Українського народу попри много інших.
Потрійне шанування: позірне змішання реліґій.
Ідеал Прадіда, піднесений майже до реліґійного шанування, ― Астральна мітологія, в своїм розвитку доведена майже до реліґійного Астрального шанування, ― неначе суперечать реліґійному шануванню Бога і Творця, приявленому в Українському Святі Різдва Світа.
Потрійне шанування:
Проявлене і свідоме шанування Бога.
А одначе так не є.
Усі ті культово-реліґійні прояви є злучені гармонійно з собою, включно з усякими відмінами кожного з цих культових напрямів, ― а над усіми ними панує проявлене і свідоме шанування Бога.
Що це є шанування Бога Творця і Господа Світа, доказом є
- Святовечірні обряди, в яких нарід демонстраційно вказує на ті дари, які одержав зі Сотворення Світа від Бога, ― і всі ті плоди Землі, поосібно вложені на Святовечірній стіл, в їх первіснім сировім вигляді і найпростішім, первіснім зготовленні;
- демонстраційне введення до хати живого молодняку, звичайно первінців худоби ― це, як і поперднє, ставлене як жертва Богові;
- містика Святочної служби батька й матері й їх дитяти, які символізують Першу людську рідню ― кожне зокрема підносить щось Богу в жертву;
- первісність усіх жертв, особлива признака реліґій пракультурних або найбільше первісних між народами природи.
- Святочні Пісні ― Колядки і Щедрівки, які є висловом Українських реліґійних ідей.
Святочні обряди були би для сучасного Українського народу пустою формою, коли б не виповнювали їх ідейним змістом Колядки і Щедрівки, а в них найсильніший і найясніший вислів ідеї Бога Творця і Господа Світа та Його шанування.
Здержаність вимовляння імені Бога.
Правда, про Бога на Свят-Вечір майже не говорять (абстраґуючи християнські молитви перед Вечерею), хіба тоді, коли вимагає цього формальне появлення якогось обряду. Напр., у промові Гуцула, коли підносить жертву з надібраних страв: "Я даю Богу ― за Душі померших"; ― хоч у цім жертвованні за душі померших є вже і християнська реліґійна ідея.
Ця здержаність у вимовлюванні імені Бога ― це також відмітна ознака великої первісності реліґійного шанування.
Подібно, як у Старозавітних жидів не вимовлювано імені Бога – Ельогім, а замінювано його іменем Адонай – Господь, і при Святовечірніх обрядах і в Колядках майже ніколи не говорить Український нарід ім’я "Бог", але "Господь", що є майже ідентичне з іменем "Господар" ― Світа.
(За працею: о. Ксенофонт Сосенко. "Культурно-історична постать Староукраїнськиx свят Різдва і Щедрого Вечора". Львів, 1928. - СІНТО, Київ 1994. 343с.)
Стежки до листків про Українські традиції.
Рокове Коло.
|
Статтю додано: 01.07.2008Відредаґовано: Переглядів: 2144
|
|