На головну сторінку
Дізнатися більше

Порівняння: Українська і Християнська ідеї Бога.

(Староукраїнська культура: народна віра в Бога)




Святе Святим притягується.

Богу молився щоб Світ творився!


Ідея Бога в Українського народу в Святі Різдва є без сумніву така, як християнська.

Але мимо того, нарід, ― так само, як свої традиції господарські й суспільні, ― хоче відмітити свої традиції реліґійні осібно, що отсе його Стара, Предківська віра.

В душі народу ця віра зовсім не свариться з вірою Христа Спасителя і в Його Різдво і прихід на землю, тим більше, що і в Староукраїнських традиціях є ідея приходу Спасителя народу.


Мітологічна ідея Небесного Гостя.

Правда ― це ідея мітологічна про Небесного Гостя, всеживучого на Небі Прабатька.


Змішання Прадіда з Христом.

Оскільки обриси мітологічних уявлень з природи річи є все невиразні, то не диво, що мітичну стать Прабатька, Прадіда, мабуть, змішує нарід з Христом, або чергує їх взаємно в своїх реліґійних почуваннях.



Ідеї про Бога в Колядках.


Виразніше, ніж у Святовечірніх обрядах, висловлюється нарід про Бога в Колядках, ― і з Колядок видно виразно ріжницю, яку робить нарід між ідеєю Бога й мітологічними уявленнями.

Так пр., у наведеній (з записок Кс. Сосенка) Колядці про гостину Небесної Трійці у Господаря сказано:


Встань Господарку довго не лежи

Перший Гостенько Ясне й Сонінко

Другий Гостенько Ясний Місяченько

Третий Гостенько Дрібний Дощенько

Сам Милий Бог


Тотожна думка є в Колядці, де Третім товаришем в Небесній Трійці названий прямо "Сам Біг Небесний" (без алегорії Дощику):


Ой у Нашого Господарентя

За Столом сидєт Три Товариші

Перший товариш Ясен Місячик

Другий товариш Світлоє Сонце

Третий товариш сам Біг Небесний


Гл. докладніше про ці дві Колядки:

Українська Астрально-мітологічна реліґійна концепція


Дуже виразно вказують неясну ідею народу про Бога, в предківських традиціях, схристиянізовані старинні Колядки про появу між людьми Небесної Трійці, в якій "Господь" (часом "Христос") являється в супроводі двох апостолів, або інших християнських святих.


Основні традиційні реліґійні ідеї про Бога.

Як з Різдвяних обрядів, так і з Колядок проявляються отсі предківські, традиційні, реліґійні ідеї:


Первісні ідеї про монотеїзм.

Про монотеїзм є ось які первісні ідеї Укр. народу:


Порівняння: первісні народи Природи.

Староукраїнська віра в одного Бога є аналогічною з монотеїзмом первісних народів Природи.


Доказ первісності ідеї Бога у Староукраїнців.

Доказом первісності ідеї Бога у Староукраїнців є саме те, що не признавали вони існування в Почині Світа злих духів.



Первісна віра в Бога і глибока етика народу.


З Староукраїнською вірою в Бога йде в парі глибока етика народу. Доказом її є широкий альтруїзм, який є головним суспільним кличем Святого Вечера.

Свідчать про етичні ідеали народу Колядки, що ідеалізують родинне життя, що накликують до його давніх чеснот, докоряють за незгоду, взаїмну кривду й ненависть.



Пропаґанда монотеїзму?

Дехто закидує мені, що я пропаґую в науці монотеїзм первісного народу й його первісно чисту віру в Бога і первісну етику Українського народу. Каже іронічно: отсе християнство лиш відкрило народові очі, що він таку віру колись мав зовсім подібну до християнської.

Що ж! ― ніде правди діти. Факти говорять і свідчать: так воно мабуть було з тою вірою і є тепер в Українського народу.

Тенденційності з моєї сторони в приведенні фактів нема, ― про правду моїх помічень свідчить увесь Святоріздвяний фолькльор.


А про моє замилування в наведенні примірів первісної віри і етики, можу сказати.

Подобалося мені те, що є в Старій вірі Українського народу величне і красне ―


    • правдивість і щирість почувань первісної душі для Бога і людей;
    • незрівняний чар її поезії, високий полет думки, незвичайне багатство ідей, їх логічне повязання;
    • у всіх реліґійних витворах висока поезія, почуття естетики й артистичної міри.

Сподобалась мені пошана народу для предківських традицій, його кількатисячелітня витривалість в старім, реліґійнім світогляді, його традиційний консерватизм, який свідчить про свідомість вартості культурно-реліґійних традицій.


Сподобалася мені етика народу: його "широке серце" ― вселюдний альтруїзм, свідомість потреби племінного з’єднання, родинної любови й чесноти в суспільних взаєминах.


Це все висловив нарід у своїх Різдвяних піснях і обрядах, а я лише ствердив те, що бачив.



(За працею: о. Ксенофонт Сосенко. "Культурно-історична постать Староукраїнськиx свят Різдва і Щедрого Вечора". Львів, 1928. - СІНТО, Київ 1994. 343с.)


Стежки до листків про Українські традиції.




Статтю додано:  03.07.2008
Відредаґовано:
Переглядів: 1103
  Коментарі     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
[cховати]


  Адреса цієї сторінки: https://www.pisni.org.ua/articles/209.html

 ВХІД
Е-мейл: 
Пароль: 
  Забули пароль?
  
  ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ
FB