На головну сторінку

17.ХІІ Варвари: День реліґійно-філософських роздумів.

(Передріздвяний Святочний час: Місячна містика)



Храм Українських і загальнолюдських мрій.

Українське Різдво-Коляда — це Свято Різдва Світа і хвали Господу-Творцю. Святий Вечір є по думці народу містичною добою Різдва Світа, коли-то і людина народилась. Думка про присутність Господа на Святій Вечері горує понад усіми іншими. Є оця Тайна Вечеря найбільшою реліґійною дією Українського Різдва.

В Святах Коляди й Щедрого Вечера суть основні складові Староукраїнської культури й реліґії — і на ідеології цих Свят стоять інші згадані Свята, містерії й реліґійні обряди.

У Святах Коляди й Щедрого Вечера виявлюється Староукраїнська культура в великій силі, — як ідейним змістом Свят, так і висловами Святочних пісень; і по друге: що ці Свята, — якраз задля великої в них життєвої правди й сили тої Староукраїнської культури, — задержує нарід уперто та мимо існування на Україні християнської віри, святкує їх рівночасно й рівнобіжно з християнськими святами Різдва Христового й Богоявління.



Передріздвяні Українські народні містерії. Особливий календар.


Варвари 17 грудня, Передріздвяні містерії та Місячна містика.


День св. Варвари, 17 грудня н.ст., — як 27-ий другого тижневого кола, Щедровечірнього, — є днем особливих реліґійних і філософійних міркувань на теми астрологічні.

Про день св. Варвари нема докладних етнографічних записок. У проф. M. Грушевського подано лиш дві замітки :

1) народне висловлювання "св. Варвара ночи урвала, дня приточила" і

2) що це день обрядового зготовлення й варення вареників, т.є. пирогів задля зближаючихся Свят: а разом з днем св. Николая варення пива для свята Збору (2-ий день Різдва).

Перша замітка вказувала би на Соняшне спрямування народу і огляд на близьке збільшення дня і меншання ночи; а таке спрямування при Місячних мотивах Староукраїнських свят та Колядок і Щедрівок вказувала би на чуже її походження, може Іранське, або Вавилонське .

Хто знає, чи не має тут впливу Вавилонська ідея бога світла Babbar, або Ваr-Ваr, про якого була бесіда попередньо.

(Упор.: зауважимо можливе прочитання імени "Варвари" як "варити вареники" або як заклик "вареники вари", а також "вар-узвар вари".)


Містерії з Пирогами: Місячна містика.

Зате у маловажній на перший погляд містерії варення Пирогів видно велику містику Місячну.

Варто знати ближче ці обряди, примовки, пісні, які є без сумніву при тій містерії — а досі не записані.

Звертаю тут увагу на це, що в день Свят-Вечера, на Святу Вечерю, приготовляє нарід велику многоту пиріжків всякого рода: начиняних садовиною, огородовиною та крупами збіжжя. Є там дання пирогів — окремо з яблуками, сливками, грушами, ягодами; є з крупами гречаними, з пшеницею й з пшоном; з капустою, бараболею, з сиром. Одним словом — зі всіх земноплодів, здобутих господарськими заходами, подається у тісті Святочне дання в подобі пирогів.

А це подоба відома: тісто викраяне округло й зліплене докупи в виді ріжкатого Півмісяця.

Загально теж відомо, що ріжкаті пироги це особливість Українська, що її нема ніде не то у чужих народів, але навіть у других слав’янських народів .

Дрібне печиво в подібній ріжкатій подобі я завважав у Жидів на свято Гамана; отже в кожнім разі оця аналогія походить з Полудня, де було поширеним шанування Місяця-Молодика.

В народу Українського пироги — це взагалі Святочна страва, заживана в Святочні дні, передовсім у Неділю, з особливішім відріжненням печених три дні наперед (в П’ятницю) пирогів. Це очевидно культова страва, а зверхня подоба пирогів виразно вказує на шанування Нового Місяця, або шанування Місяця в його астрономічних фазах. Сам факт заживання через цілий рік обов’язково в Неділю пирогів — указує на Місячний мотив, коли завважати, що Неділя є сьомим днем тижня Місячного. Тому-ж, що день св. Варвари припадає в Щедровечірнім першім місяці, а Щедрий Вечер, — як переконаємося пізніше, — це самостійне свято Місяця, виходить ще більше наглядно, що обрядове варення пирогів в день св. Варвари — це одна з первісних і суттєвих культових передсвяткових містерій.

Деяке ідеологічне доповнення для обгрунтовання повищої тези дає "Калета" на св. Андрія, про яку зараз буде бесіда.


Святочне варення пшеничного пива.

У Святочнім варенні пшеничного пива видно мотив шанування Прадіда, першого Господаря культуроносця, сівача пшениці. Про Прадіда, а також про значення Святочних напитків буде бесіда опісля. Варенню пшеничного пива призначений також день св. Миколи 19.12 — задля Святого Збору в другий день Різдва, бо тоді, у всенароднім, а властиво у великородиннім цім Святі, всі почування народного Збору зв’язані з предками, чи Прадідом.

На Варвари 17.12 зачиняють суміш, а на Миколу, 19.12, заварюють. В такий спосіб паруються Варвара і Микола .

Приготоване пиво зберігають до Святого Збору (другий день Різдва).


Чомуж так не є як було Давно

Як було Давно а в Преждевіку

Свєтам Николам Пива не варєт

Свєтам Рождествам Служби не служєт

Свєтам Водорщам Свічи не сучєт


Бо уже давно як Правди нема!


Уже сє царі повойовали

Бо царь на царє війско збирає

А брат на брата мечем рубає

Сестра сестрици чари готує

Ой бо син вітцє до права тєгне

Донька на матїр гнїв піднимає

Ой бо кум кума зводит з розуму

Сусїд сусїда збавляє хлїба



Етнографічні подробиці.

На Варвари не можна прати, білити і глину місити. "Можна тільки вишивати та нитки сукати..." Беручись до вишивання, Дівчата хрестились і шептали: "Свята Варвара золотими нитками Ісусові ризи шила і нас навчила". Народня леґенда, записана на Вінничині, каже, що св. Варвара була така мудра на вишивання, що вишила ризи самому Сусові Христові: "Це ж вона нас вишивати навчила!" На другий день — преподобного Сави, а на третій — Миколая. На Україні в цей час звичайно випадають великі сніги, починаються "справжні" морози, замерзають ріки. В народніх приповідках говориться: "Варвара снігом постелить, Сава загладить хуртовиною, а Микола морозом придавить!" — "Варвара мосте, Сава гостре, а Микола гвозде!" — "Варвара заварить, а Микола поставить кола!". Всі ці три дні варили кутю та узвар — "щоб хліб родив та садовина рясніла!"

На Узбережжі в пасічників ведеться звичай на Варвари вдосвіта варити кутю й узвар. Вранці ставлять їх на покуть, їдять за вечерею, а верх куті беруть для бджіл.



Українські Пироги символом Місяця.


Особливий присмак Українського народу.

Вже в розділі про Передріздвяний Святочний час було поставлено здогад, що особливий присмак Українського народу, — пироги (вареники), яких не стрічаємо у нікотрого іншого слав’янського народу, — а мабуть нема його і у нікого з чужих народів, — це символічна страва злучена з шануванням Місяця й нагадуюча Полумісяць, або Серп Місяця.


Астральна символіка і страви у Семітів.

Здається, що у Жидів є подібне символічне печиво, що нагадує Астральні світила, а саме випікані всякі ріжкаті мучні тісточка на "Гамана". Думається, що у Жидів як Семітів не може бути в їх народній поезії без символіки Астральної, бо вони як народ Полудня, жили в культурних зношеннях то з Єгиптянами, то з Вавилонцями, то з Арабами, вродженими поклонниками Місяця й інших Астральних світил.


Місячні порухи у Святочних пирогах з пшеницею.

Після попередніх заміток про Місячні порухи в Українській Святій Вечері, послідовно беремося шукати їх у ній дальше — і видимо їх у Святочних пирогах.


Перше, що в очі впадає, то їх подоба — ріжката й півокругла, що нагадує Півмісяць. Ліплять з округлих платків тіста, викроєних звичайно округлою малою посудиною. (Приготування вареників заховує Місячні відміни: спочатку пласка округла заготовка, — Повний Місяць, — потім з начинкою заліплюється, — Півмісяць, вариться-з’їдається — Місяць зникає, Нів:-). Приготування також натякає на світотворення:-): вибір начинки, її приготування, начинення, ліплення вареників.)


Друге, їх якість: подають їх на Свят-Вечер раз (з пшеничного тіста) з пшеницею, другий раз з маком. Пшениця, подавана повним зерном як Святочна страва, це особливість не лиш Українська, але, як було згадано, і Арабів-Бедуїнів, фанатичних поклонників Півмісяця.

Пшеничне зерно — золотисте, овальне й розділене на дві півкруглі половинки, — це немов злучені, в мініатюрі: Місяць на склоні повні та Місяць-Молодик.

Так виходило би, що пироги з пшеницею — це всесторонній символ Місяця: зверхньою подобою зерна пшениці, її плодом — пшеничною мукою та пшеничною начинкою, — а в кінці зверхньою подобою пирогів.


Пироги з зіркатим, самосівним, маком.

Пироги з маком — це подвійна символіка: бо крім їх символічної подоби є в них і символічний внутрішній зміст пирогів: мак.

Мак на Свят-Вечер — це символ сівкості й розродчості, яку так само приписують Силі Місяця.


І не треба забувати, що на Свят-Вечер послугуються маком самосівним, т.зв. зіркатим; бо мак як повний овоч маку нагадує своєю головкою Повний Місяць, а над його головкою розпростирає своє проміння приросла, — звичайно дванадцятикінчаста, — плівочка-зірка (тому зветься він зіркатий).

А як Зоря, так і Місяць в Українськім Святі, а особливо в Щедрівках, — це символи росту й плодовитості.


Тому-то не жалкують маку на Святий Вечір: його дають до Куті з Медом (також, як пшениця, — це Місячно-символічна страва).

Він є у Колачах, Маківниках та в іншім дрібнім печиві.


Так отже Пироги з Маком це подвійний символ — Місяця і Зорі.


Пироги в позаріздвяних Святочних містеріях.

З ужитком Пирогів є в Українського народу звязані і позаріздвяні Святочні ріжні містерії.


Се обовязкове дання, печене або варене, на Неділю, цебто сьомий день тижня (порух Місячний!). Їх не вільно, під гріхом (з якого, баби, часто сповідаються, бо грішать по старій традиції) — готувати в Неділю. Це очевидно сумління з християнського поруху пошани Неділі, яку порушують Старою реліґією.


Їх звичайно зготовлюють у Пятницю, — три дні наперед — це символ Трьох Днів Новю, після яких слідує поява Місяця-Молодика.

Це також робить сільське жіноцтво з християнськими докорами сумління і сповідається з того поступку. Це ознака, як уперто, мимо душевних докорів сумління, тримається нарід Старих реліґійних традицій.

Ми зрозуміємо красше цю символіку тоді, коли прийдемо до розгляду символіки Щедрого Вечера, який зачинається властиво під Новий Рік (7 днів наперед Богоявління — символ Місячний!), т.є. в вечер перед Св. Василя.


Мак, коноплі і часник: сакральність і реліґійний екстаз.

Додатково що до природних властивостей маку та його застосування в містеріях Святовечірніх, а також що до аналогії в тім напрямі конопляного сімени, замітимо ось що.

Мак, маючи в собі наркотичні складники, — хоч у дозрілім виді дуже лагідні, — є на Святовечірнім столі аналогійним данням з Святочними напитками, подаваними, як згадано, для піднесення реліґійного екстазу.



З тих реліґійних намірів подають його в Куті (пшениці), пирогах, маківниках та як макове молоко.

Подібним священним наркотиком вважає мабуть нарід конопельне сім’я і взагалі коноплі і для того також сипле сім’я на стіл та вживає до Святовечірніх страв омасти лише з конопляного олію. (Олій, олію — 1. рослинне масло. 2. пісне масло, переважно конопляне. Словник Грінченка.)

Цей особливий конопляний наркотик міститься передовсім у зеленій билині і в цвіту конопель, що видають з себе гострий наркотичний запах; знаходиться він також у мочених коноплях, коли їх виправляють у воді та калюжах. Хто спостерігав, як жіноцтво перебирає або вибирає з грядок зелені коноплі, той спостеріг те його одурманення і нервове подражнення.

Cannabis sativa (конопля) і Cannabis indica (гашіш) — це той самий рід рослини, тільки ріжниться в трійливій силі. Cannabis sativa діє сильно на мозок і сексуальну сферу організму.

Мабуть і тому Святочні містерії з конопляним сіменем і олієм є в звязку з мріями про розмноження роду і плоду.

До того самого роду Святовечірніх споживчих речей належить зачислити чесник та "заряджування" товченим чесником декотрих Святовечірніх страв (прим. гороху).



Передріздвяні Українські народні містерії. Особливий календар.



Рокове Коло.

Мусів бути в психіці народів і в еволюції реліґійної містики і в життєвих людських умовинах і у взаєминах фізичного світа й духового — якийсь порух, що спрямував вияв людських реліґійних почувань до менше-більше однакової Святочної схеми й одного часу. Було в тім усім безперечно почуття неминущої залежності від природи, з якою життя людське фізичне і духове звязане, та метафізичного звязку з її Творцем.

Поняття найвищого добра в особі Бога, життя трудове, праведність, справедливість, любов до людей, добрі вчинки, віра в Божий справедливий суд, безсмертність душі ― це ідеали Українського народу попри много інших.



Джерело: За працею: о. Ксенофонт Сосенко. "Культурно-історична постать Староукраїнськиx свят Різдва і Щедрого Вечора". Львів, 1928. - СІНТО, Київ 1994. 343с.
Статтю додано:  18.11.2005
Відредаґовано:
Переглядів: 3009
  Коментарі     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
[cховати]

  Адреса цієї сторінки: http://www.pisni.org.ua/articles/55.html

 ВХІД
Е-мейл: 
Пароль: 
  Забули пароль?
  
  ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ
FB