На головну сторінку

8.ХІ Юр, перше Оповіщення Різдва.

(Українська віра в Бога — Різдво Світа: Передріздвяний Святочний час)


Храм Українських і загальнолюдських мрій.

Українське Різдво-Коляда — це Свято Різдва Світа і хвали Господу-Творцю. Святий Вечір є по думці народу містичною добою Різдва Світа, коли-то і людина народилась. Думка про присутність Господа на Святій Вечері горує понад усіми іншими. Є оця Тайна Вечеря найбільшою реліґійною дією Українського Різдва.

В Святах Коляди й Щедрого Вечера суть основні складові Староукраїнської культури й реліґії — і на ідеології цих Свят стоять інші згадані Свята, містерії й реліґійні обряди.

У Святах Коляди й Щедрого Вечера виявлюється Староукраїнська культура в великій силі, — як ідейним змістом Свят, так і висловами Святочних пісень; і по друге: що ці Свята, — якраз задля великої в них життєвої правди й сили тої Староукраїнської культури, — задержує нарід уперто та мимо існування на Україні християнської віри, святкує їх рівночасно й рівнобіжно з християнськими святами Різдва Христового й Богоявління.



Передріздвяні Українські народні містерії. Особливий календар.


Початок Святочного часу. Юр 8.ХІ.


Початком цього часу і його першим оповіщенням є день 26|Х стар. ст. (8|ХІ н. ст.), присвячений народом св. Юрові.

Християнська церква (східна) не присвячує цього дня тому святому, мабуть для того, щоби не йти занадто невільничо за думкою Старовіцької народної реліґії, бо присвятила вже св. Юрові день 23|ІV ст. ст. (6|V н. ст.); натомість установила в цей день свято св. Димитрія, котрий з св. Юром творить аналогічний тип великомученика.


Юр, народний покровитель худібки: два Свята.

Святого Юра вважає Український нарід покровителем домашньої худоби. Його головний Святочний день (23|IV ст. ст.) вважається Святом розвиненої Весни, в котрім може нарід виганяти безпечно худобу на зелене пасовисько, віддаючи її під опіку Святого Юра. Півроку опісля, дня 26|X стар. ст. (8|ХІ н. ст.) віддає нарід знов худобу під охорону Святого Юра, щоб її боронив перед вовками, бо худоба вступає тоді в зимовий проміжок року й виставлена на небезпеку нападу вовків.

Прим. Кс. С.: Ідея Святого Юра у Староукраїнського народу мабуть є поєднанням трьох вірувань:

    • в культурного лицаря, предка пастушого народу та ідеального опікуна худоби в Весняний час;
    • в духа і покровителя грому й Весняних блискавиць, як символу Астральної сили;
    • у Вавилонського бога грому і війни: uraš, котрого ідея могла прий­ти з Полудневово Сходу на Україну. Християнський символ св. Юра, поборника змії, мав іншу мітологічну ідею. Про це глядіть в розділі про символіку Святого Вечера, а саме — про шанування Змії як символу Місяця.

Впадає в очі ідейний зв’язок цієї дії, — віддання худоби під опіку Українського покровителя Весни й культурного героя, — з пізнішими Українськими містеріями з худобою в грудні (т. зв. полазництвом, гл. н.), а відтак на Різдво, Новий Рік і Щедрий Вечер.

Мотивом одних і других є шанування худоби й утіха, що її сотворив Господь. Вважаю, що ці мотиви є ориґінально Українськими; та мимо того звертаю увагу, що вони мають спільні ідеї з Іранськими святами в цій порі року.

Вправді, як оба свята Святого Юра, так і інші реліґійні містерії з худобою в грудні і січні не опираються о календар Іранський, але йдуть своїм календарним порядком.

Весняне Свято Юра припадає в пору розвиненої Весни без зв’язку з Іранською астрономічною Соняшною орієнтацією. Те саме можна ствердити про Свято Юра на початку зимового проміжку (26|Х–8|XI). Оба свята мають чисто господарсько-реліґійні мотиви; грудневі та Різдвяні містерії з худобою не вражають також ніякою чужиною.


Українські та Іранські рівнобіжності.

А все-таки, як календарні, так і реліґійні Іранські рівнобіжності суть вдаряючі. Відміна першого Іранського свята припадає на початок падолиста, — близше не означують іранологи, в яких днях це було, — а день св. Юра-Димитрія припадає як раз у перших днях падолиста. Святочний проміжок цього Іранського свята в пам’ять Сотворення неба триває 45 днів і кінчиться святом Творця дня 22|XII (нов. ст.). І той самий день закінчує святочний, 185-денний проміжок Іранського свята на пам’ятку Сотворення звірят та є з того мотиву днем хвали Творця.

Дійсно, є згадані реліґійні Українські містерії з ідеями Іранських свят дуже близькі. І реліґійні настрої селян як Староукраїнських, так Староіранських, з приводу щасливого посідання худоби, мусіли бути тотожні; тому й теми і речинці Свят були подібні. А, що в Українськім святі Різдва, мимо широкости його теми як Свята Різдва Світа, Святочна ідея радости з посідання худоби і вдячности для її Творця не вважалася в Українців малозначною й послідною, — свідчить про це многота Колядок (ціла окрема частина у збірці Вол. Гнатюка!) про творче розмножування Господом господарської худоби і про радість народу з того приводу.

Тому-то, дуже таки можливо, що колишні взаємини народу Українського з Іранським причинилися до спільного розвинення Іранських та Українських реліґійних ідей і утвердження речинців свят з шануванням худоби в обох народів. У цім переконають нас і дальші досліди про Український Передріздвяний час.


Юр і народне шанування Змія та Місяця.

Зачинається св. Дмитром, рівновартником св. Юра. На цих двох святих хочу звернути особливу увагу, бо є правдоподібність особливої Місячної символіки, злученої з тими святими. Оба мають свої символічні знаки, кοпія; св. Юр пробиває копієм змія, святий Дмитро гине від списа як мученик. Змій у мітології світа є символом Місяця , а копія (кінець) списи своєю подобою нагадує голову вужа і може бути його символом .

Шанування Змія й Місяця поширене було особливо на полудневім Сході (взагалі в тропічних сторонах), а всенародним було в передісторичній Вірменії.

Мабуть проти цього шанування Змія поставила християнська церква символічних святих, Юрія й Димитрія. В Українських містеріях Передріздвяних, з Місячною символікою, почавши від св. Дмитра, — та в доцільнім настановленні церквою обох святих проти шанування Місяця й Змія, — є очевидне свідоцтво шанування Місяця на Україні.

Ми зараз увидимо це шанування подрібно.

Св. Дмитро і з ним мітологічно тотожний св. Юр закривають лиш своїми символічними образцями народне шанування Місяця. Це шанування проявляється якраз Святочними містеріями з худобою, бо Місяць після народних вірувань має вплив на ростинність землі й на розродчість ростинного й звіринного світа. Це буде висвітлено Колядками й Щедрівками, а особливо поданим понизше образцем св. Николая.


З приводу народного шанування Місяця та Змії/Змія наведемо таємничі і знаменні слова, які Господар промовляє на Свят Вечір: "На Свят Вечір родив’ємся, на Свят Вечір хрестив’ємся ! Пречиста Діва на Золотім Крижмі мя держала, у Змиєвім Озері мя купала". Кс. Сосенко 1928, с. 97.


Передріздвяні Українські народні містерії. Особливий календар.



Рокове Коло.

Мусів бути в психіці народів і в еволюції реліґійної містики і в життєвих людських умовинах і у взаєминах фізичного світа й духового — якийсь порух, що спрямував вияв людських реліґійних почувань до менше-більше однакової Святочної схеми й одного часу. Було в тім усім безперечно почуття неминущої залежності від природи, з якою життя людське фізичне і духове звязане, та метафізичного звязку з її Творцем.

Поняття найвищого добра в особі Бога, життя трудове, праведність, справедливість, любов до людей, добрі вчинки, віра в Божий справедливий суд, безсмертність душі ― це ідеали Українського народу попри много інших.



   Примітки:


Зорепад від Юра до Михайла? З 9 листопада жителі Землі можуть спостерігати осінній зорепад - метеорний потік Леоніди.

До 22 листопада жителі всього світу зможуть спостерігати за чудовим явищем - падаючими зірками. Ідеальний час - з півночі до трьох годин ночі. Правда, цього року, попереджають фахівці, заважати спостереженню за метеорами буде світло повного місяця. Метеорний потік за назвою Леоніди відбувається двічі на рік - в листопаді та у серпні.

"Є відомості про те, що спостереження за ним велися ще 3800 років тому", - розповів старший науковий співробітник Інституту прикладної астрономії РАН, кандидат фізико-математичних наук Микола Жєлєзнов. За словами вченого, у метеорного потоку буде два максимуми - 13 та 19 листопада, але ймовірно, що загадувати бажання можна буде набагато частіше. В період максимального зорепаду потік метеорів складе більше ста на годину.

Метеоритний дощ Леоніди трапляється щорічно в листопаді, коли наша планета Земля проходить недалеко від комети Темпеля-Туттля, що обертається навколо Сонця за 33,2 роки. Ця комета була відкрита вченими Ернестом Темпелем і Хореком Туттлем після знаменитої "зоряної бурі" 13 листопада 1833 року, коли на Землю випало близько 25 тис. метеоритів на годину. Кометі пізніше дали назву на честь цих вчених.

http://maidan.org.ua/static/news/1131576623.html

    Астрономічний календар (ГАО, НАНУ)

    http://www.mao.kiev.ua/calendar/
    http://www.mao.kiev.ua/calendar/2005/cal_2005.htm
    http://www.mao.kiev.ua/calendar/meteor.htm

    Основні метеорні потоки: http://www.mao.kiev.ua/calendar/leo.htm

    Метеорний потік Леоніди: Потоки метеорів - це продукти поступового розпаду кометних ядер. Вони зв'язані з орбітами комет: услід за кометою вздовж орбіти витягується низка пилинок і дрібних камінців - метеорної речовини. При зустрічі Землі з метеорним потоком на небі іноді спостерігається "зоряний дощ" - короткочасне збільшення кількості метеорів (до 1000 і більше за хвилину). Здається, що метеори при цьому вилітають із однієї точки неба, яка називається радіантом. Назву метеорним потокам дають на ім'я сузір'я, в якому розташований радіант.

    За останні 200 років спостерігались наступні метеорні дощі: Андромедіди (1872 і 1885), Драконіди (1933 і 1946) і Леоніди (1799, 1833, 1866 і 1966).

    Метеорний потік Леоніди (радіант у сузір'і Лева) відомий майже 3800 років. Дуже швидкі метеори, серед них багато яскравих метеорів-болідів, які залишають довгоіснуючі сліди. Швидкість метеорів 71 км/с. Щорічно в середині листопада Земля перетинає орбіту комети Темпля-Туттля (Tempel-Tuttle, 1866 I), але тільки раз на 33 роки (період обертання комети навколо Сонця становить 33.25 року), через рік після прохождення комети, спостерігаються рясні зоряні дощі. Арабський астроном Табіт спостерігав зорепад у Багдаді в жовтні 935 р. Тверський летопис згадує про метеорний дощ Леонід 1202 р. Відомі зорепади: 1799 р. (понад 10000 метеорів за годину), 1832-1833 рр. (до 100000), 1966 р. (150000). Потік дав 22 дощі. Щоправда у 1899 і 1933 роках потік неначе вичерпався (годинне число метеорів впало до декількох десятків), але у 1966 був виключно потужним.

    У 1998 році черговий візит комети завершився ще у січні, і астрономи ретельно готувалися до спостережень такого рідкісного явища. Численні звіти, отримані Центральним Бюро Астрономічних телеграм - Central Bureau for Astronomical Telegrams, підтверджують метеорний дощ, що пройшов, з переважанням яскравих болідів і максимумом до 2000 метеорів на годину. Хоч це вражало, явищу було далеко до злив 1799, 1833 і 1966 років.

    У 1999 р. було близько 1700 метеорів за годину. А в 2002 р. в Києві на двох спостережних станціях телевізійні камери зареєстрували зорепад з кількістю метеорів у максимумі 1600.

Джерело: За працею: о. Ксенофонт Сосенко. "Культурно-історична постать Староукраїнськиx свят Різдва і Щедрого Вечора". Львів, 1928. - СІНТО, Київ 1994. 343с.
Статтю додано:  17.10.2005
Відредаґовано:
Переглядів: 3856
  Коментарі     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
[cховати]

  Адреса цієї сторінки: http://www.pisni.org.ua/articles/48.html

 ВХІД
Е-мейл: 
Пароль: 
  Забули пароль?
  
  ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ
FB