На головну сторінку

Рокове Коло.

(Староукраїнський реліґійно-обрядовий і любовний річний стрій)



Староукраїнські Колядки і Щедрівки: Святе Різдво (Свято Різдва Світа: Свят-ВечірКоляда) ― Святий Збір (Трійця) ― Щедрий Вечір (Свято Місяця й Прадіда: Новий РікСвяті Водорщі) ― Весілля: Дівич-Вечір ... Великдень ... Зелені Свята (Трійця) ― Царинні Містерії ... Івана Купала ... Астральні Жнива ... Рокове Коло.


Мусів бути в психіці народів і в еволюції реліґійної містики і в життєвих людських умовинах і у взаєминах фізичного світа й духового — якийсь порух, що спрямував вияв людських реліґійних почувань до менше-більше однакової Святочної схеми й одного часу. Було в тім усім безперечно почуття неминущої залежності від природи, з якою життя людське фізичне і духове звязане, та метафізичного звязку з її Творцем.




Передріздвяний Святочний час.




Святе Різдво (Коляда), 6-7 січня.


Свят-Вечір. Свята, Тайна, Вечеря.


Святий Вечер 6.01 — властиве Свято Різдва-Коляди.

Вербний Тиждень і Шутка.

Свята Вечеря 6.01 — Що вона означає і як її підготувати?

Що означає "Свята Вечеря"? Частина 2.

Порівняння: Українці й Староараби.


Бог, Різдво Світа, Прадід і Лицарі.

Традиції Батька. Ідеал щастя.

Шанування Творця і Господа Світа.

Символіка Трійці: Райське Дерево.



Колядки та Щедрівки.


Шанування Творця і Господа Світа. Традиції Батька.

Порівняння: Українська і Християнська ідеї Бога.

Колядки як Українські релігійні роздуми про Бога.

Колядки та Щедрівки — пракультурний сон життя людей.

Походження Людини.

Гаїлковий Білоданчик і Первісний Молодець-Стрілець.

Світові аналогії. Порівняння: Українці й Уралалтайці.

Космічні Творчі Води.

Символіка Трійці: Райське Дерево.

Сльози і Купіль Господа. Плач Сокола.

Світ сяє! Співаймо на Здоров’я Колядки та Щедрівки! (Вибір Пісень)

1989: Щедрий Вечір. Пісенник.


Колискові.

Співаймо Світові-Дитині: Колядки, Щедрівки та Колискові.


Колядники.

Що означає ім'я "Коляда"?. Місяць чи Сонце?

Що означає ім’я провідника Колядників "Береза"?

Символіка Трійці: Райське Дерево.

Щедрий Вечер, 13-14 січня.

На Великдень Коляда!

Українська Астрально-мітологічна реліґійна концепція.

Містика Астральних Жнив.



Святий Збір, 7-8 січня.


Що означає Святий Збір?

Святий Збір як політичний ідеал: Що таке Кийовство?

Традиції самогуртування: Cвятий Збір.

Порівняння: Українці й Уралалтайці.

Порівняння: Українці й Староараби.

Символіка Трійці: Райське Дерево.



Щедрий Вечір ― Святі Водорщі.


Щедрий Вечер, 13-14 січня. Маланка-Василь.

Щедрий Вечер, 18-19 січня: Святі Водорщі.

Символіка Трійці: Райське Дерево.




Весна.


Вербний Тиждень.

Вербний Тиждень і Шутка.

Символіка Трійці: Райське Дерево.


Великдень.


На Великдень Коляда!

Коляда і Великдень: Різдво і Відродження Світа.

Українські реліґійні пісні-роздуми про Неволю та Спасіння.




Зелені Свята – Трійця.


Трійця. Астральна реліґія.

Символіка Трійці: Райське Дерево.



Царинні Містерії.


Світові аналогії: традиції Різдва і Збору.



Івана Купала.


Івана Купала, 6-7 липня. Пісенник.

Космічні Творчі Води.

Символіка Трійці: Райське Дерево.

Що значать імена Червець і Іюнь?

Традиції космічних подій і Різдво Світа.

До історії Свята Івана Купала.



Жнива.


Містика Астральних Жнив.



Спасівка.


Первісні жертви Богу: Український піст "Спасівка".



Залежність від Природи і метафізичний звязок з Творцем.


Святочні календарі.

Коли маємо приступити до розгляду Староукраїнських Свят Коляди й Щедрого Вечора, а відтак Гаїлки й інших Свят, то перше, що мусить звернути нашу увагу, це Святочний їх календар.

З розгляду культурно-реліґійних впливів старинного Сходу й Полудня видно, яке велике значення в історії Християнської віри й церкви, ― так самож і нехристиянських старинних вір і реліґій найкультурніших народів, ― мав Святочний календар.


На нього складалися віки і світ.

Мусів бути в психіці народів і в еволюції реліґійної містики і в життєвих людських умовинах і у взаєминах фізичного світа й духового — якийсь порух, що спрямував вияв людських реліґійних почувань до менше-більше однакової Святочної схеми й одного часу. Було в тім усім безперечно почуття неминущої залежності від природи, з якою життя людське фізичне і духове звязане, та метафізичного звязку з її Творцем.

Це виступає і в Староукраїнських святкуваннях.


Староукраїнський і Християнський календарі.

Перше, що впадає в очі в Староукраїнських Святах, то це, що вони припадають в той самий час, що Християнські, хоча кілька разів було зазначено, що провідні ідеї одних і других є інші — і предмет шанування в одних і других є інший.

З огляду на глубокий зміст Староукраїнської реліґійної ідеології та всяку правдоподібність давнього її існування ― неможливо, щоб Український нарід свого власного календаря не мав, а перейняв його опісля від Християнської церкви.

Наколиж Староукраїнський календар святочний існував, ― а нині згоджується в головних точках з Християнським, ― то очевидно, що був менше-більше таким самим, як Християнський, і в давнину.


Мабуть, повторилася на Україні тота сама історія з Християнським календарем, що на Полудні з початком Християнської ери, лиш хіба з більше подрібними й особливими взаємовідношеннями і взаємними уступками старинного й нового шанування.


Є фактом, що супроти Староіранських святочних періодів і днів поставила Східна Християнська церква свої свята — і є всяка правдоподібність, що супоставила їх не припадково, а доцільно, щоби заступити старе шанування новим.

Християнська церква розвинула свою умілу реліґійну акцію первісно на Полудневім Сході й Заході, де, ― як було це з’ясовано в розгляді культурно-реліґійних впливів старинного Сходу й Полудня, ― Староіранські ідеї були поширені.

Тоту саму практику приноровила Східна Християнська церква до України з поширенням Християнства на Україні.



Староукраїнський календар як народний твір.


Ідеєвий зміст Українського Рокового Кола.

Про існування Української Святочної схеми, зокрема для Свята Коляди й Щедрого Вечера, учить ідеєвий зміст обрядів цих Свят у звязку зо змістом Колядок і Щедрівок.



Староіранські аналогії.

Про це-ж, ― що Староукраїнський календар, взагалі, не є лишень літературним, але і народним твором, ― учить аналогія такого ж, дуже схожого з Українським, Староіранського Святочного календаря.


Постає питання ― чи тоді, коли Християнська віра поширялася на Україні, застала вона там ті самі, що на Полудні, Іранські реліґійні ідеї?

З огляду Староіранського календаря, і з порівняння його з Українським, видно ― що сі ідеї були на Україні: передовсім шанування світотворчого начала та світотворчих елементів, спільне Староукраїнцям та Іранцям, і деякі Соняшні порухи, властиві Староіранцям і Полудневцям. Спільнота шанування світотворчого начала в народу Староукраїнського й Іранського не свідчить про взаємні їх впливи, а лише про первісність цього шанування, вродженого всім первісним народам.


А що до Соняшних порухів, то наколи вони які є в Українських святах, то безперечно завдяки побутові Іранців на Україні й контактові Українців з Полудневим Сходом.

Місяць чи Сонце?


Головне, що звертає увагу в Іранськім календарі і в темах Іранських свят, ― то їх провідна ідея, шанування світотворчого начала взагалі і Творця осібно.

В розвиненні тої ідеї в першу площину виступає у Староіранців Сотворения Неба, відтак Сотворения Води ― неначе елементу найважнішого в Почині Світа і найважнішого чинника на Землі.

З Сотвореного світа земного найбільшим ідеалом народу — звірина, худібка, тож поклін Творцеві за Сотворення Звірят.

Небо, тепла, довго триваюча, ― бо сім місяців, ― пора року, оживляюча землю, чоловіка і звірину, вода, худібка, — отсе ідеали селянського пастушого народу, ідеали первісних людей.


Ідеал щастя. Храм ідеалів.
Астральна реліґія. Два первісні господарські лади.


Святочні теми повторюються два рази в році ― кожне свято, як видно з Іранського календаря, має своє відображення і відміни. Чи се було зумовлено переходами пір року, чи культурно-історичним розвитком народу, зміною давніх культурно-реліґійних нахилів на Соняшний, астрономічний, — з календаря не пізнати.





Джерело: Староукраїнські релігійні роздуми про Бога © Видавництво "Павутинонька", Нью Йорк – Львів – Київ – Харків – Москва, 2004
Статтю додано:  09.07.2008
Відредаґовано:
Переглядів: 1375
  Коментарі     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
[cховати]

  Адреса цієї сторінки: http://www.pisni.org.ua/articles/213.html

 ВХІД
Е-мейл: 
Пароль: 
  Забули пароль?
  
  ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ
FB