На головну сторінку
Дізнатися більше

Ой ходить бродить Місяць в Хмарі

Колядка стародавня: Українське Різдво Світа – Свят-Вечір

Українська народна пісня
До мого пісенника: 1 2 3

 
Ой ходить-бродить Місяць в Хмарі

Приспів:
  Ой дай Боже!

За ним Зірниця-Сестриця
А зажди Брате
Бо я вже послана по Зелене Вино
По Кудряве Пиво
Ще й по Медок Солодкий

Бо Зелене Вино Богу приємно
А Кудряве Пиво Гості приймати
А Медок Солодкий Пчилки годувати
Поділитись сторінкою: FB
 
  ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПІСНЮ
[cховати]

Ключові слова: Стародавні колядки та щедрівки (дохристиянські), Обрядові пісні, Колядки, Щедрівки, Народні пісні, Ой ходить бродить Місяць в Хмарі, Колядка стародавня: Українське Різдво Світа – Свят-Вечір
Джерело: Староукраїнські релігійні роздуми про Бога © Видавництво "Павутинонька", Нью Йорк – Львів – Київ – Харків – Москва, 2004

Примітки:


Колядка.

Староукраїнські Колядки і Щедрівки: Святе Різдво (Свято Різдва Світа: Свят-ВечірКоляда) і Щедрий Вечір (Свято Місяця й Прадіда: Новий РікСвяті Водорщі)

Передовсім вислів реліґійних ідей. Передовсім Колядки й Щедрівки є висловом реліґійних ідей, які в довговіковому культурно-історичному розвитку народу назбиралися й уложилися в культурні верстви. Святочні обряди були би для сучасного Українського народу пустою формою, коли б не виповнювали їх ідейним змістом Колядки і Щедрівки.

Ідея Почину Світа і його Творця. Староукраїнські Колядки означуються в першій мірі всі як культово-реліґійні, з кількома відмінами реліґійного шанування відповідно до культурно-історичного розвитку Українського народу. Та основою цього шанування є ідея Почину Світа і його Творця. Для того всі Українські Колядки можна означити як Міти про Почин Світа і Первовічне людське життя. Тому то і традиції про первісне господарське й суспільне життя народу містяться в Колядках.

Пракультурна реліґійна ідеологія: поклін Богу Творцеві. Реліґійна їх ідеологія є дуже старинна, можна сказати — пракультурна, мимо того, що бувають вони попереплітані ідеями й іменами християнськими. А зовсім самостійний світогляд виявляють Колядки, присвячені особливо питанню Почину Світа. Вони в цій темі не зв'язані ані християнськими, ані біблійними поглядами і очевидно складені народом дуже давно і в більшій частині самочинно та незалежно. Вони дають матеріал великої вартості для культурно-історичних етнологічних дослідів над Українським народом.

Традиції Спасителя і старинна ідея Бога. У Старовіцьких Колядках про Почин Світа нема спомину про особистого Творця; у деяких бувають лиш приспіви з окликами до Бога і Сина Божого. — Не можна бути певним, що вони є пізнішими додатками з доби християнської. Вони якраз роблять враження виразів мітичного змісту про Сина Божого, хто'зна чи не в зв'язку з традиціями Полудня про Спасителя Світа; але все таки криється в них, ― хоч би й старинна, ― ідея про Бога.

Реліґійні роздуми про Сотворення Світа. Значна частина Колядок, ― як побачимо опісля з Місячною символікою, ― має за основу ненастанну творчість "Господа (Бога)", яка приявлюється у всевідживаючій Природі. Вони подобають на реліґійні роздуми (думи) з приводу Сотворення Світа, бо вказують на залежність від "Господа (Бога)" всього життя в Природі. І вони по своїй суті — і змістом і формою — належать до Колядок про Почин Світа.


Буде в Тебе Господь на Вечері.


Святий Збір як політичний ідеал: Що таке Кийовство?

Що ж оце таке Киоство? Про Кийоство (властиво — Кийовство, Київство) належало би писати окремий культурно-історичний трактат. Це, на мою думку, синонім дружини Кия, засновця Київської преісторичної держави; дружини, понятої в найширшім розумінні слова. Отже — його княжого роду, династії; його дружини військової найближчої та всього його війська; відтак тих, що політично й віроісповідно з ним держали, отже всього народу Київської держави. Здогад мій ставлю на підставі анальоґій таких політичних уґруповань та їх взаємин в Українськім Київстві і Староіранськім: а властиво на гіпотезі, що Українське Київство вийшло з Староіранського, що Київська держава була заснована первісно Староіранцями (Гл. додаток: з етнольоґічних проблем історії Українського народу).

Ідеольоґія і етимольоґія "Киоства" чисто Староіранська, але прийнялася в Українськім народі: Колись Кий, як Староіранський князь Kavay [в еволюції слова: Kej (так як є у Персів) = король, князь] на чолі інших князів і племен Іранських покинув Іран задля нетерпимости родової й політичної та реліґійної Іранського княза Віштаспа (в добі Заратуштри), та помандрував на Захід, поки опинився над Дніпром. (Чому саме на Україну? Знаючи виняткову реліґійну терпимість і миролюбність Українців?)

Це припадало рівночасно з первісними племінними мандрівками з полудневої Азії на Захід. Осівши над Дніпром, утворив державу, заставши там автохтонів України. Його перший город — оце Київ, його держава Київство.

В Староіранській мові — це звучить kevitat. Суффікс tat, тотожний з Українським — "-ство", або "-тво". Імена і вислови вийняті з Авести.

Це історична гіпотеза, для котрої я маю більше основ, бо зібрав більше матеріялу історичного, культурного й лінґвістичного, — в недрукованім ще дослідженні, на котре однакож мушу тут покликатися. Вислів "Киоство" лиш скріплює мої здогади, там наведені.

А рівночасно він дає тут доказ, що в Українського народу в Святоріздвянім народнім здвизі, в ідеальнім Колядковім Святім Зборі, була в своїм часі свідомість політичної і племінної незалежности. Ця свідомість, - може й на такім самім ідеольоґічнім підкладі, - до нині заховалася, хоч може тільки в малій частині, на Подніпров'ю, - коли Український нарід зберіг там досі останки колишніх політичних висловів.


Українська Астральна реліґія: порівняння з іншими старовинними реліґіями.

Шанування Бога у величанню Його творів. Українська Астральна реліґія, яка приявлюється в Колядках та в Різдвяних і Щедровечірних обрядах, не має собі правдивої аналогії в ніякій історичній старинній реліґії, ані в реліґіях первісних народів природи. Вона є мітологійно, неначе в зав'язку, подумана природно і без ніякої хитрости, та є властиво посереднім шануванням Бога у величанню Його творів.

В тім вона неподібна до відомих досі старинних Астральних реліґій — Вавилонської, Єгипетської, а навіть Арабської, з якою в основі і формі є ще найбільше схожою.

Вавилонські, Єгипетські та інші ріжниці. І так, не може бути схожости Української тихої-мрійливої Астральної реліґії з Вавилонською ідолятрією Сонця, Місяця і Зорі (Шаман — Сін — Іштар) як персоніфікацій ідолів Вавилонських деспотів королів.

Не подібна вона й до такої ж ідолятрійної і полученої з боготворенням королів Астральної реліґії Староєгиптян, хоч в їх культі надибаємо деякі мітологійні мотиви дуже схожі з Українськими.

А ріжниця є передовсім в культурно-історичнім ступені кожної з цих реліґій, між котрими Українські традиції — на диво — являються найбільше початковими і первісними.

Та, шукаючи етнокультурних зв'язків Українського народу в передісторичній давнині, просліджуючи ґенезу його культури й реліґії, ми мусимо дорожити й малими вказівками, які помогли б нам зблизитися до цілі; а такими вказівками можуть бути і дрібні аналогії в формі і мотивах реліґійних культів, які порівнуємо з Українським. І тому спинимося тут коротко на кількох дрібних аналогіях: культу Єгипетського, Арабського, народів природи з Індо- та Австронезії, та Уралалтайців, що можуть кинути світло коли не на ґенезу, то хоч на культурно-історичне значення деяких реліґійних образців з повної містицизму "Тайної Вечері".


Листки з приводу цієї Пісні:

Святий Вечер 6.01 — властиве Свято Різдва-Коляди.

Свята, Тайна, Вечеря 6.01 — Як її підготувати і що вона означає?

Українська традиція Святого Збору.

Святий Збір як політичний ідеал: Що таке Кийовство?

Українські релігійні роздуми про Бога: Яблучко.

Українське Свято Воведення 4.12 - Передріздвяний Святочний час: Шанування перших культурних здобутків.

День реліґійно-філософських роздумів на Астральні теми, Варвари 17.12: Святочне варення пшеничного пива.

Св. Микола 19.12 – Народний речник перед Богом і Прадід: Варення пива для Святого Збору.

Стежки до листків про Українські традиції.

Пісню додано:  31.12.2004
Відредаґовано: 25.02.2010
Переглядів: 1755

  ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ
[cховати]
  ЗАПИСИ, MP3, НОТИ

На жаль, до цієї пісні поки що немає жодного файла :(

Увага! Всі матеріали можна скачати безплатно виключно з ознайомчою метою для приватного використання! При додаванні файлів зважайте на авторські права! Щоб мати змогу додавати файли, у Вашому бровзері має бути дозволений JavaScript та відкривання нових вікон!

  ВІДЕОЗАПИСИ, КЛІПИ

==
На жаль, до цієї пісні поки що немає жодного кліпа :(

  ВИПРАВЛЕННЯ ТА ДОПОВНЕННЯ     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
[cховати]

  Адреса цієї сторінки: https://www.pisni.org.ua/songs/816154.html

 ВХІД
Е-мейл: 
Пароль: 
  Забули пароль?
  
  ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ
FB