На головну сторінку

Понад Нашу Полонину Журавлі летіли

Різдво та Відродження Світа

Українська народна пісня
До мого пісенника: 1 2 3

 
Молодь, взявшись за руки, йде по Колу з Піснею. 
Посередині його дві Дівчини. 

    Понад Нашу Полонину 
    Журавлі летіли -2 

    Як летіли понад Селом 
    Пір'ячко губили -2 

    Йшла Дівчина на Гаївку 
    Пір'ячко збирала -2

    І найкраще Золотеє 
    Милому віддала -2
 
Після цієї, четвертої, в'язки Пісні 
Дві Дівчини всередині Кола ведуть розмову:

    Перша дівчина: А якому Хлопцеві Перо віддаєш?
    Друга дівчина: Миколі Довбущуку.
    Перша дівчина: Прошу, Миколо, до нас у Коло.

Хлопець іде в Коло. З повторенням Гаївки
всередині Кола утворюється Парубоцьке Коло,
яке обертається у протилежному напрямку.

Гра продовжується доти, доки усі хлопці 
не перейдуть у Нове Коло.
Поділитись сторінкою: FB
 
  ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПІСНЮ
[cховати]

Ключові слова: Народні пісні, Обрядові пісні, Веснянки та гаївки, Купальські пісні, Весільні пісні, Понад Нашу Полонину Журавлі летіли, Різдво та Відродження Світа
Джерело: Потаємні пісні любощів і кохання © Видавництво „Павутинонька“, Нью Йорк – Львів – Київ – Харків – Москва, 2002

Примітки:


Пісня-Гра. Пара — любощі: Журавель/Перо.
Гаївка: Українське Різдво та Відродження Світа.
Еротика, жарти, забави: КатериниКалета – Андрія... Гаївки-Великдень... Зелені Свята... Івана Купала... Весілля... – Щедровечірнє й Новорічне: Маланки-Василь. Коза. Кіт...


Десь узялася Молода Дівчина.



Вербний тиждень і мотив передвеликодньої шутки у Святім Вечері. Між мітольоґійними мотивами Свят-Вечера й Святої Вечері відбиває своєю невиразністю і на перший погляд недоцільністю мотив шутки передвеликодньої, приложеної до Святоріздвяних містерій. Це в річи пальмова галузка полудневого Сходу з християнських містерій Цвітної Неділі, а на Україні вербова (євова) весняна галузка з першими весняними бростиками, також з християнським мотивом.

(Прим.: Шутка — вербова гілка, вкрита пухнастими Котиками (Котики – цвіт Верби), Словник Грінченка)

Але по правді — це мотив прастарий і світовий, поширений від непам'ятних передхристиянських часів у цілім Полудневім Сході, особливо у Індійців та Іранців, звідки, мабуть, поширився по цілій Европі. Він і досі як весняна зелена галузка є символом надходячого Весняного Відродження. Вважається за маґічний орудник, побуджаючий Весняний розвиток у природі, відновлення життя в світі звіриннім і рослиннім та охороняючий від елементарних нещасть. Нею вдаряють корови при першім вигоні худоби на зелену пашу (на Україні на св. Юра); її втикують по нивах на полі і т.і.

(Не я б'ю Верба б'є.)


Юр, народний покровитель худібки: два Свята. // Українські та Іранські рівнобіжності. // Юр і народне шанування Змія та Місяця.


Про символічне її значення є гадки мітольоґів і етнольоґів поділені.

Kuhn вважає її за символ Вогню в природі. L. v. Schroeder — за символ Весняного Сонця як джерела Вогню і животворного тепла в природі. Kuhn, пояснюючи обряд вдарювання худоби шуткою при Веснянім вигоні на пашу, наводить рядки з Ріґ-Веди (IV, 27, ст. 4), де розказується про це, як Птиця, що несла на землю божеський напиток Somâ, зронила Перо і оце Перо стало Деревом palâça або çami. Kuhn пояснює цей міт так, що перо — це властиво вогонь, а вдаряюча зелена галузка — це також вогонь; стадо, що йде на зелену пашу, — це символ хмар, а галузка — символ Весняної блискавки.

Пояснення A. Kuhn-a, — хоч не умотивоване мітольоґійно, — є близьке до правди, як це покажеться при ближчім розгляненні Української ідеольоґії в мотиві шутки; а Індійський міт про Птицю, що вронила перо, з якого виросло дерево, послужить як раз до пояснення правильного розвитку цієї ідеольоґії.

(Порівняти з містеріями світотворення, — Іскра впала Озеро стало, — Купелі Бога і Плачу Сокола/Господа.)


Приложення Великодньої шутки до Українських Святоріздвяних містерій є зовсім льоґічним по Староукраїнській ідеольоґії Свят Різдва і Великодня, бо оба Свята проголошують Нове життя: перше є Святом Різдва Світа, а друге є Святом майбутнього Відродження Світа.

Українська Весняна Великодня шутка має своє ідейне угрунтовання в Святі Різдва Світа і може стати поясненням всесвітніх містерій з Весняною галузкою та їх первісного мотиву. Бо, на мою думку, як Великодня, так і Різдвяна шутка — це символ Райського Дерева або Прадерева. Про нього співають усі Колядки і Щедрівки і воно є не лишень символом перших проявів рослинного життя на землі, але і символом первісної творчої і безупинно дійової Сили в природі. Може бути, що і по думці народу Українського цією первісною Силою був творчий Вогонь, бо в Українських Святоріздвяних містеріях бачимо також шанування Вогню.

Але всі Українські Колядки і Щедрівки дають доказ, що цією містичною Силою, хочби і Вогнем, вважає нарід Астральну силу Небесної Трійці, в якій перворядне місце займає Місяць. Він є чинником рослинного життя і плодоносности земного Світа, а заразом чинником Небесного Вогню.

(Прим. Кс.С.: Уособленням небесного Вогню, а заразом родючої Сили природи є в Щедрівках Ілля, а він без всякого сумніву є Українським символом Місяця. Покликуюся на те, що було вже сказане на цю тему на попередніх сторінках. У Щедрівках, які співають про виправу Білого Молодця, про Дівчину між Місячними символами, що цю постать окружують, є й блискавка та грім, а оці явища приписує нарід Іллі. Мітольоґійне значення тих символів можна зрозуміти щойно в повнім їх зв'язку.)

Райське Дерево, — найпопулярніша ідея Колядок та Щедрівок, — є тільки символом Місяця і живоносної Сили природи. В пізнішім розділі про Українське Прадерево будуть наведені Колядки й Щедрівки, з яких увидимо виразно, що Великодня і Різдвяна шутка є символами Місячними, бо таким символом є там Прадерево; в Колядках також найдуться анальоґії до Індійського мітичного дерева çami , які стануть заразом поясненням для цього Індійського міту.

В кожнім разі буде можна ствердити, що Український мотив шутки відбиває від світових своєю ясною характеристикою і доцільністю; що — як Прадерево — має призвання принести людям та їх худобині обнову життя.

Будьте великі як Верба а здорові як Вода а багаті як Земля!

Листки з приводу цієї Пісні:

Стежки до інших листків про Українські пісні.

Пісню додано:  11.12.2005
Відредаґовано: 25.02.2010
Переглядів: 2269

  ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ
[cховати]
  ЗАПИСИ, MP3, НОТИ (3) Скачати безкоштовно :)

ВмістФорматОписРозмір, кб#
 MIDI Награш для одного голосу
Джерело: Пісні з Львівщини 1988
ввів: Anrzej 13.04.2006
1305
  Увійдіть як зареєстрований користувач, щоб прослухати.
 GIF Наспів: відбиті з джерела ноти (gif)
Джерело: Пісні з Львівщини 1988
додано: 11.12.2005
13301
 GIF Наспів: ноти для одного голосу
Джерело: Пісні з Львівщини 1988
ввів: Anrzej 13.04.2006
4244


Увага! Всі матеріали можна скачати безплатно виключно з ознайомчою метою для приватного використання! При додаванні файлів зважайте на авторські права! Щоб мати змогу додавати файли, у Вашому бровзері має бути дозволений JavaScript та відкривання нових вікон!

  ВІДЕОЗАПИСИ, КЛІПИ

На жаль, до цієї пісні поки що немає жодного кліпа :(

  ВИПРАВЛЕННЯ ТА ДОПОВНЕННЯ     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
[cховати]

  Адреса цієї сторінки: https://www.pisni.org.ua/songs/631848.html

 ВХІД
Е-мейл: 
Пароль: 
  Забули пароль?
  
  ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ
FB