| |
Понад полем іде, |
Не покоси кладе, |
Не покоси кладе - гори. |
Стогне, стогне земля, |
Стогне море, |
Стогне та гуде! |
Косаря уночі |
Зустрічають сичі. |
Тне косар, не спочиває, |
Й ні на кого не вважає, |
Хоч і не проси. | (2)
Приспів:
І мене не мине, |
На чужині зотне, |
За решоткою задавить, |
За решоткою задавить, |
Хреста ніхто не поставить |
І не пом'яне. | (2)
Не благай, не проси, |
Не клепає коси. |
Чи то пригород, чи город, |
Мов бритвою, старий голить |
Усе, що даси. |
Мужика, й шинкаря, |
Й сироту-кобзаря. |
Приспівує старий, косить, |
Кладе горами покоси, |
Не мине царя. | (2)
Приспів.
Понад полем іде,
Не покоси кладе,
Не покоси кладе - гори.
Стогне, стогне земля,
Стогне море,
Стогне та гуде!
Косаря уночі
Зустрічають сичі.
Тне косар, не спочиває,
Й ні на кого не вважає,
Хоч і не проси.
Не благай, не проси,
Не клепає коси.
Чи то пригород, чи город,
Мов бритвою, старий голить
Усе, що даси.
Мужика, й шинкаря,
Й сироту-кобзаря.
Приспівує старий, косить,
Кладе горами покоси,
Не мине царя.
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
