На головну сторінку
Дізнатися більше

Григорій Чубай



Григорій Чубай
http://vitaly.rivne.com/chubaj/

Григорій Чубай - ще одне печальне ім'я серед поетів, які покинули нашу поезію на своєму світанку життя.

Перейти до списку пісень >>

Дати життя: 23.01.1949 - 16.05.1982
Місце народження: с. Березини Радивилівського району Рівненської області

Біографія

А світ – вертеп. Кажу я з гіркотою: цей світ – вертеп...
І, мабуть, щонайважче – у ньому залишатися собою,
від перших днів своїх і до останніх
не бути ні актором, ні суфлером, ні лялькою на пальчиках облудних,
а лиш собою кожної години, а лиш собою кожної хвилини,
з лицем одвертим твердо йти на кін...

Григорій Петрович Чубай народився 23 січня 1949 р. у селі Березини Червоноармійського району Рівненської області в сім'ї колгоспників. Сім'я жила в типовій мазаній хаті – одна велика кімната, де всі були – двоє синів (Грицько мав старшого брата) і батьки. У кімнаті було багато книжок і величезна фонотека. "Картинна галерея" була зроблена з вирізок із журналу "Огоньок", там прекрасні репродукції були тоді. І всі свої знання Гриць черпав звідти, він ж не був ні в Ермітажі, ні в Ель Прадо, ні в Луврі, але ці репродукції і монографії художників, які видавалися тоді, в нього були. Він прекрасно на цьому розумівся, міг це оцінити. Так само музику – і класику, і сучасну, чого воно варте міг оцінити. Вже з дитинства малий Гриць допомагав батькам у господарці: виганяв худобу "на колгосп", де великий вигін, і частенько брав із собою книжки, зачитував друзям ті місця, які йому припали до вподоби. Також часто на вигоні вони грали у футбол, Грицько був і за тренера, і за капітана команди, бо володів м'ячем вправно. Знав напам'ять вірші Тараса Шевченка, приносив "Кобзаря" на луг та читав уривки з поем, і та поезія переймала більше, ніж почута на шкільних уроках, мабуть тому, що вмів Чубай декламувати з пристрастю, яка не залишала нікого байдужим. Любив він також і малювання: олівцем нашвидку накидав якусь пейзажну замальовку, або змальовував своїх друзів, що їм дуже подобалося. Ще школярем друкувався у республіканському журналі. Після закінчення Козинської середньої школи 1967 р. хотів вступити до Київського університету. Однак, цей намір закінчився на здачі документів. За антирадянську крамолу, яку жартома проголошували в університетському гуртожитку сімнадцятирічні абітурієнти, був навіть недопущений до вступних іспитів, зате отримав майже по життєво приставлених до себе "опікунів КДБ", котрі не спускали з нього свого всюдисущого ока. Всі спроби вступити до українських вузів були марними. Переважно на останньому іспиті Грицько отримував "двійку". У творі, який був написаний ним при вступі до Львівського університету, все-таки була знайдена помилка у вживанні "у" чи "в", про що ще можна було і посперечатися... Працював деякий час на Рівненському радіо, поки не "засікли".

Вісімнадцятирічним юнаком він пише поему "Вертеп" – своєрідну маніфестацію-вирок сучасній цивілізації, що іронічним викликом зазвучала в задушливих сімдесятих. Саме з цією поемою та ще з кількома десятками віршів, він – натхненний, задерикуватий і цілком свідомий свого таланту, молодий поет із Рівненщини приїздить у 1968 р. до Львова і згодом стає безсумнівним лідером львівської мистецької молоді. У Львові знаходить і своє кохання – дівчину Галину, з якою невдовзі одружується. У побуті поет багато допомагав дружині, і з дітьми теж. Він сам своїми руками зробив кімнатку в підвалі – сам клав підлогу, білив, підводив електрику. Вони жили в 16-метровій кімнатці, і Грицько обладнав підвал під бібліотеку – це дуже цікаве приміщення, Грицько сам вставляв двері, вікно, все для того, щоб мати де працювати. В них завжди збиралося дуже багато людей (Олег Лишега, Віктор Морозов, Микола Рябчук, Василь Гайдучок, Юрій Винничук, Володимир Кауфман...) – 16 людей на 16 квадратних метрах, і деколи засиджувалися до ранку, і в будь-який час дня і ночі могли постукати у вікно, попроситися до Чубаїв... То вже тоді і глінтвейни заварювали, і Грицько любив канапки робити – то вже за кілька хвилин було готове накриття на стіл, і, звичайно, було цікаво дуже, можна було море інформації отримати на цих вечорах: адже дискусії та суперечки велися навколо творчості Томаса Еліота, Сильвії Плат, звучала музика європейського рівня, намагалися, попри всі совдепівські перепони, доторкнутися душею до всього найсвіжішого, авангардового, модерного, що з'являлося тоді у малярстві (Далі, Міро, Архипенко), в літературі (Маркес, Кортасар, Лагерквіст). Коли бував Віктор Морозов, влаштовували концерти: Віктор грав, Грицько щось там придумував, пробував всілякі такі сатиричні речі робити. Не зважаючи на залізну завісу, поет знав чимало про модерні течії у європейській та світовій літературі, музиці, культурі загалом. Чубай хотів бути редактором журналу, мав мрію – видавати журнал. Таким чином з'явився андеґраундний часопис "Скриня", який поет видавав з колом однодумців, у ньому ж публікував свої твори. Григорій Чубай найдужче любив трьох поетів, прочуваючи в кожному з них споріднену душу і долю — Павла Тичину, Федеріко Гарсію Лорку, Гійома Аполлінера.

Часто поет бував безробітним, а коли працював, то на вкрай непрестижних для міщанського львівського бомонду посадах – робітником сцени у театрі Заньковецької, вантажником, а пізніше художником-оформлювачем на ізоляторному заводі. Чубай був безпартійним для комуністів і небезпечним для безпартійних, бо за ним пильно й регулярно наглядали органи державної безпеки ще від сімнадцяти літ. Його обходили десятою дорогою, принагідно пускаючи про нього взаємовиключні плітки, про співпрацю з КДБ, про співпрацю з націоналістами, про невиліковний алкоголізм...

Арешти 1972 р. не обминули і Грицька Чубая – обшук в будинку дружини Галини на Погулянці, кількаденне перебування в КДБ по вул. Миру спричинили до глибокої депресії. Це був такий стан, коли поет казав, що його "Вертеп" нічого не вартий, що його вірші нічого не вартують, що це взагалі нікому не потрібно, і це треба все знищити, щоб навіть спогадів не було, що був колись такий Чубай. Він палив свої твори, однак дружина Галина буквально врятували з вогню "П'ятикнижжя". Виснажлива фізична праця вантажника спричинила розлад здоров'я. Важкі матеріальні умови змусили Григорія Чубая працювати деякий час і на будовах Сибіру, що майже цілковито зруйнували його і без того розхитане здоров'я.

У поета було багато друзів з російсько-єврейського середовища Львова (Сергій Фрухт, Андрій Плахов...), з їхньої подачі Грицько 1979 р. вступив до Літературного інституту ім. М. Горського (Москва). Вчився у семінарі Анатолія Жигуліна. Це була така віддушина для Грицька, цей інститут, бо там він справді відчув, що він – справжній поет, що його справді цінують. Виклику на весняну сесію Григорій не дочекався. Він помер студентом третього курсу... Був прекрасний сонячний день 16 травня 1982 р., день, котрого не побачив Грицько Чубай (він завжди говорив дружині, що не більше як тридцять три роки проживе). Поховали Грицька на Сихівському кладовищі. "Пам'ятаю, приїхали на цвинтар з труною, а яма - засипана. Кагебісти навіть поховати мені не дали його спокійно. Ми, як в театрі абсурду, ходили з труною поміж могилами і шукали іншу. Ту, що викопали аж в самому кінці цвинтаря серед мочарів" – згадує дружина Григорія Чубая. Лише через декілька років Галині Чубай вдалося дістати дозвіл на перепоховання і останки Грицька Чубая було перенесено на Личаківський цвинтар.

Твори Григорія Чубая в Україні вийшли тільки за 15 років після його смерті – у львівському видавництві "Кальварія" 1999 р. і 2001 р. видали збірку його поезій Плач Єремії", до якої увійшли також його переклади та спогади друзів. 15 вересня 2007 р. на Личаківському цвинтарі відбулося офіційне відкриття пам'ятника поету (скульптор - Роман Романович, художник - Федір Василенко).

2008 р. Марко Андрейчик, який живе у Філадельфії переклав кілька віршів Грицька Чубая англійською мовою. 16 грудня 2008 р. видавництво "Грані-Т" у "Дзизі" презентували книгу Грицька Чубая "Скоромовка не для вовка" (відбір віршів для книги проводився дочкою Григорія Петровича – Соломією).

"Однією з найпривабливіших і найзворушливіших легенд українського безчасся 70-80-х років" та центром мистецького життя був свого часу у Львові Грицько Чубай, який за недовгий свій вік спромігся не тільки створити цікавий літературний доробок і стати помітним в історії української поезії 20-го століття, але й лишити за собою чіткий слід світлої людини та особистості, промінь від якої, як від згаслої зірки, ще довго йтиме крізь час і простір до людського загалу...

Передчасність завжди гірка, коли вже ніколи не відчуєш енерґїї таланту. Тож нехай його молоде, чесне, нерозбазарене слово послужить ще одним товаришем нашій безсмертній поетичній дорозі. (Микола Вінграновський)

Сторінки в інтернеті:
  • Григорій Чубай - офіційна сторінка

  ПІСНІ
НазваСлова / МузикаАльбомA Файли  Рік  #
 А я тебе давно уже забув Г. Чубай / Плач Єремії     6159
 Відшукування причетного Г. Чубай /     3775
 Грифон * Ю. Андрухович / Г. Чубай 3   3591
 Дерев'яна зозуля... Г. Чубай / Т. Чубай     2648
 Жiнка Г. Чубай / Плач Єремії (?) 5   4318
 Коли до губ твоїх Г. Чубай / Т. Чубай 5  65513
 Коли До Губ Твоїх...
 (Повна табулатура)
Г. Чубай / Т. Чубай 5   27957
 Коли до губ твоїх * Г. Чубай / Т. Чубай 5   6985
 Коли до губ твоїх ** Г. Чубай / Т. Чубай 4   14399
 Коли до губ твоїх *** Г. Чубай / Т. Чубай 5   5592
 Коли до губ твоїх **** Г. Чубай / Т. Чубай 4   3104
 Коли до губ твоїх *****
 (інші акорди)
Г. Чубай / Т. Чубай 5   3817
 Колискова Г. Чубай / Л. Бережан     706
 Корида Г. Чубай / Т. Чубай 5  5466
 Коридор із дверима завбільшки в око...
 (Коридор)
Г. Чубай /      1357
 Коридор із дверима завбільшки в око.. Г. Чубай / Плач Єремії     2736
 Літо Г. Чубай / Плач Єремії     2758
 Марія
 (частина 5)
Г. Чубай / Т. Чубай +   622
 Маскарад Г. Чубай / Т. Чубай     1049
 Можна Г. Чубай / Плач Єремії     2085
 Не відаю де... Г. Чубай / Т. Чубай     479
 Не спиняйте її Г. Чубай / Т. Чубай 4  6481
 О хто ти, о хто Г. Чубай / Плач Єремії     2544
 Осінь з маленькими деревами Г. Чубай / В. Морозов    769
 Плач Єремії Г. Чубай / Т. Чубай 3   5301
 Постать голосу Г. Чубай / Т. Чубай     1595
 Пречисті голоси Г. Чубай / Т. Чубай     657
 Світло і сповідь (ч.3)
 (Ти не маєш довкола свічадонька жодного...)
Г. Чубай / Т. Чубай 5   6326
 Світло і сповідь ч.3
 (Ти не маєш довкола...)
Г. Чубай / Т. Чубай 5   1113
 Сніг Г. Чубай / Плач Єремії     2291
 Сонця в калюжах Г. Чубай / Файно     750
 Так спроквола надходить Г. Чубай / Плач Єремії 5   5588
 Ти бачиш
 (Ти бачиш нинi слiд коня)
Г. Чубай / Т. Чубай 5  3486
 Тихий дощ Г. Чубай / Плач Єремії     3556
 Ті, що забули... Г. Чубай / Т. Чубай     907
 У здивуванні... Г. Чубай / ФІОЛЕТ     112
 Я так довго мовчав Г. Чубай / Т. Чубай     1252
 Аби побачити пояснення малюнків у колонці "Файли", підведіть курсор мишки до малюнка.      
Не знайшли пісні, але самі маєте текст чи аудіо? Додавайте її сюди або надсилайте на емейл!
Таким чином ви долучитеся до розвитку сайту та поділитеся улюбленим текстом з іншими!


Дані додано:  01.04.2003
Відредаґовано: 08.11.2010
Переглядів: 13671



  Виправлення та доповнення     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
[cховати]
3. Єлена (гість) 20.02.2007 14:57    
Поезія не просто чудова! Вона жива!, вона дихає, зітхає, сумує в тих гірких, нажаль частих, його вечорах.
0/0

2. Андрій (гість) 04.08.2006 00:04    
Чудова поезія, чось підкузує що то була гарна людина, той Григорій.
А Тарас один з небагатьох справжніх українських виконавців.
Дякую вам хлопці !
0/0

1. Леся (гість) 23.03.2006 11:27    
Дуже приємно, що Тарас доносить до української молоді твори свого батька. Наше покоління знає багато цих пісень! Слава Україні!
0/0



  Адреса цієї сторінки: https://www.pisni.org.ua/persons/75.html

 ВХІД
Е-мейл: 
Пароль: 
  Забули пароль?
  
  ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ
FB