Микола Леонтович

Видатний український композитор, хоровий диригент, громадський діяч, педагог.
Творець класичних зразків української хорової музики. Автор численних обробок українських народних пісень, оригінальних творів. Найпопулярніші: "Праля", "Козака несуть", "Щедрик", "Дударик", "Піють півні", хори "Льодолом", "Літні тони", "Моя пісня" тощо.

Перейти до списку пісень >>

Дати життя: 01.12.1877 - 23.01.1921
Місце народження: с. Монастирок на Вінничині

Біографія

Леонтович Микола Дмитрович народився 1 грудня 1877 року в селі Селевинцях Брацлавського повіту Подільської губернії в сім'ї сільського священика. Раннє дитинство пройшло у селі Шершнях Тиврівської волості Вінницького повіту. Початки музичної освіти Леонтович здобув у батька, який грав на віолончелі, скрипці, гітарі, був досить освіченою людиною, деякий час керував хором семінаристів. Мати, яка мала чудовий голос і любила співати, прищепила йому любов до української народної пісні. Брат Олександр і сестри Марія та Олена також з дитинства навчалися музики й стали співаками та музикантами.

У 1887 році Леонтович вступив до Немирівської гімназії. 1888 року, через брак коштів на навчання, батько переводить його до Шаргородського початкового духовного училища, де вихованці утримувалися на повному пансіоні. В училищі він опанував нотний спів і міг вільно читати складні партії в церковних хорових творах. 1892 року Леонтович вступив до Подільської духовної семінарії, де вивчав теорію музики, хоровий спів у Є.Богданова - вихованця навчальних класів Петербурзької придворної капели, та І.Лепехіна, диригента чоловічого хору в Кам'янці-Подільському. У семінарії Леонтович опанував скрипку, фортепіано, деякі духові інструменти, почав обробляти записані у селі Білоусівці Брацлавського повіту, куди переїхали батьки, народні мелодії, беручи за взірець обробки М.Лисенка, які були в той час дуже популярними. У семінарії нерідко керував хором семінаристів, у виконанні якого вперше прозвучали його обробки пісень "Гандзя", "Ой чия ж то причина, що я бідна дівчина". 1898 року Леонтович закінчив духовну семінарію й вирішив працювати вчителем у сільських школах і водночас самотужки удосконалювати свою музичну освіту. У селі Чукові він організував самодіяльний симфонічний оркестр, який виконував українські мелодії та п'єси російських та українських композиторів.

1901 року він видав перший збірник пісень з Поділля. 1903 року вийшов другий збірник подільських пісень з посвятою М.Лисенкові. У 1904-1905 роках під час літніх канікул Леонтович складає при Петербурзькій придворній капелі іспити на звання регента хору. Восени 1904 року залишає Поділля і переїздить на Донбас, на станцію Гришине, де влаштовується викладачем співу та музики у місцевій залізничній школі. Під час революційних подій 1905 року Леонтович організував хор робітників, який виступав на мітингах проти російського самодержавства. Діяльність Леонтовича привернула увагу поліції, й він змушений був повернутися на Поділля, у місто Тульчин, де викладав музику і спів у Тульчинському єпархіальному жіночому училищі для дочок сільських священиків. З 1909 року Леонтович навчається під керівництвом відомого теоретика музики Б. Яворського, якого він періодично відвідує у Москві та Києві. У той час створив багато хорових обробок, зокрема славнозвісний "Щедрик", а також "Піють півні", "Мала мати одну дочку", "Дударик", "Ой зійшла зоря" та ін. У Тульчині знайомиться з композитором Кирилом Стеценком. 1916 року разом з хором Київського університету виконує свою обробку "Щедрика", яка принесла йому великий успіх у київської публіки.

Із встановленням Української Народної Республіки Леонтович переїздить з Тульчина до Києва, де починає активну діяльність як диригент і композитор. Ряд його творів включили до свого репертуару професійні та самодіяльні колективи України. На одному з концертів великий успіх мала "Легенда" Миколи Вороного в обробці Леонтовича. Після приходу більшовиків Леонтович працює деякий час у музичному комітеті при Народному комісаріаті освіти, викладає у Музично-драматичному інституті ім. М.Лисенка, разом з композитором і диригентом Г.Верьовкою працює у Народній консерваторії, на курсах дошкільного виховання, організовує кілька хорових гуртків. Під час захоплення Києва 31 серпня 1919 року денікінцями, які почали переслідувати українську інтелігенцію й шукали Леонтовича, щоб його заарештувати, змушений утікати до Тульчина. Засновує першу в Тульчині музичну школу. 1919-1920 року працює над першим великим симфонічним твором - народно-фантастичною оперою "На русалчин великдень" за однойменною казкою Б.Грінченка. Восени 1920 року в Тульчині відбулися гастролі хорової капели під керівництвом К.Стеценка та Павла Тичини як другого диригента. Під час концертів капели виконувалися твори Леонтовича. В останні місяці життя Леонтович закінчував оперу "На русалчин великдень". У ніч з 22 на 23 січня 1921 року композитор перебував у свого батька у селі Марківка Гайсинського повіту, де був убитий невідомим, який напросився в хату переночувати з метою пограбування.

Джерело: http://www.mincult.gov.ua/

13. Олена (гість) 23.12.2009 12:25     Шановний пане Владислав Вигуржинський! Я працюю на Вінницькому державному телебаченні, планую телепрограму про Леонтовича. Мене зацікавила Ваша інформація про старі фото. Чи є можливість отримати їх у електронному варіанті? Заздалегідь вдячна за відповідь. Напишіть мені на скриньку nakorneeva_lena@inbox.ru	0/0
12. webmaster (модератор) 02.12.2009 10:04     Як пише в Вікіпедії - так і є. В Вікіпедії не буває помилок!!!	0/0
11. Женька (гість) 01.12.2009 16:51     Тут щось не те адже тут друге місце народження , а в Вікіпедії інше)))	0/0
10. Ангелина (гість) 09.11.2009 14:11     Владислав,меня зовут Ангелина, я тоже из Тульчина. Сейчас пишу работу о Леонтовиче...интересно было бы пообщаться! Пиши на мой адрес.	0/0
9. Владимир Задорожний (гість) 13.08.2009 00:54     Я очень уважаю Леонтовича как человека и преклоняюсь перед ним как музыкантом. Мы все в его лице потеряли гения. У меня есть ноты в PDF, и я буду их выкладывать у себя на сайте в формате программы Sibelius. Есть отличный сайт с его нотами: http://leontovych.narod.ru/ У меня просьба к Владиславу Вигуржинському о помощи в фотоматериалах о Леонтовиче. Рад буду сотрудничать со всеми почитателями великого музыканта. Мой сайт: http://ksp-fst.ru С уважением, Владимир Задорожний	0/0
8. Сашко (гість) 08.01.2009 16:54     Дударики є на сайті Вікіпедії, але, нажаль, не повністю Подивися у статті про Леонтовича http://uk.wikipedia.org/wiki/Леонтович_Микола_Дмитрович	0/0
7. Mіша (гість) 22.12.2008 16:28     Дякую за статтю! Я хочу звернутися до людей які мають ноти хорових творів Леонтовича!Дуже мало їх в інтернеті,але іноді вони дуже потрібні і ніде не дістати!Якщо хтось володіє інформацією по цій темі прошу написати на мій е-майл!Дякую за увагу!	0/0
6. Владислав Вигуржинський (гість) 16.12.2008 17:57     Я живу в Тульчине (Винницкая обл. Украина) где очень долго трудился и жил Ник.Дм.Леонтович Имею много старинных фото про него и его деятельность, т.к. моя бабуля была ученицей Леонтовича. Кому интересно - пишите	0/0
5. Rox (член клубу) 23.05.2008 16:52     Нещодавно в Києві вийшла друком монографія Л.Пархоменко про Миколу Леонтовича. Книжка має додаток - CD із записом 17 творів, в тому числі Щедрик, Дударик, а також кілька духовних творів і фрагмент його опери "На русалчин Великдень".	0/0
4. Миша (гість) 12.05.2008 22:28     Мені потрібен списох, та характеристики цих пісень!	0/0
3. яна (гість) 19.03.2008 19:06     якій значний внесок Леонтович вклав у Українське музичне мистецтво	0/0
2. Наталія (гість) 16.03.2007 19:56     де можна знайти mp3 на пісню М. Леонтавича "Дударик"! хто зможе напишіть!	0/0
1. Александр Михайлович Леонтович (гість) 25.06.2004 15:01     хотелось бы узнать побольше о моем однофамилце - композиторе Н(М).Д. Леонтовиче, особенно об обстоятельствах его смерти, кажется в Триполье. В начале 1900-х годов мой дед, А.В. Леонтович (с моим еще совсем маленьким отцом) снимал дачу. (см. книгу, посв. моему отцу "Академик Леонтович". 2003г., Москва) Мой дед -Ал-др Вас. Леонтович, биолог, академик Укр.АН.	0/0