| |
Блищала зала величезна
Як вечірній Буенос-Айрес,
Що не йде до сну...
Оркестр настроїв інструменти,
Знак дає: "Я вам сьогодні
Нове танго втну!"
Ми сидимо такі байдужі,
Двоє поряд, як туристи,
Хоч нас ритм пробив...
Не буде танцю поміж нами:
Це як море переплисти...
Не буває див!
Хоч пливуть навколо пари,
В жилах тепла кров...
Жоден з нас тепер не зробить
Той зустрічний крок...
Бо танцюють танго двоє
Згодних тіл, охочих серць...
Бо танцюють танго двоє,
Так у світі склалось вже...
Затопить врешті Буенос-Айрес
Ніч густа і величава,
Потім встане день...
Що було в душах наших щире,
Зникне швидко, і зостануть
Злі думки лишень...
Може будуть грати далі,
Воля то небес...
Я ніколи в цьому залі
Не знайду Тебе...
Бо танцюють танго двоє
Згодних тіл, охочих серць...
Бо танцюють танго двоє,
Так у світі склалось вже...
Bo do tanga trzeba dwojga
Zgodnych cіał і chętnych serc...
Bo do tanga trzeba dwojga,
Tak ten śwіat złożony jest...
Бо танцюють танго двоє
Згодних тіл, охочих серць...
Бо танцюють танго двоє,
Так у світі склалось вже...
Bo do tanga trzeba dwojga
Zgodnych cіał і chętnych serc...
Bo do tanga trzeba dwojga,
Tak ten śwіat złożony jest... Поділитись сторінкою: 
| |
