Плакав ангел

Плакав ангел:
Білі крила піднести йому несила,
З неба впав, а тут така зима.
Може, б серце не боліло,       |
Якби щастя не хотіло,          |
Але вороття уже нема...        | (2)

Під тією он зорею
Є будинок із свічею
Та туди така далека путь...
Але, може, пожаліє             |
Хтось його й крізь заметілі    |
Чужі коні, може, довезуть...   | (2)

Чужі сани, чужі коні не спішать,
Їх не підгониш,
А мороз сміється вже в ногах...
Не потрібно, більш не треба,   |
Не знайти нам шлях до неба,    |
Залишіть мене oтут в снігах... | (2)

І вже крила не боліли,
І вже серце не щеміло,
Тільки погляд довго не згасав.
І, забутий цілим світом,       |
У снігах з крилом розбитим     |
Білий ангел тихо помирав...    | (2)

Поділитись сторінкою: