Рай

В непевнозвісному краю
Занепокоєний ходжу,
По безпорадному бутті
Крокують нелюди-ссавці. 

Серед істот, серед могил
Застряв примара поводир.
Гуляють боги в небесах
Їх споглядає шеб Аллах

Волають сині водяні на дні одні.
Мандрують постаті лісні вві сні сумні.

У горі блиск, біда на порозі, 
Ми були палкі, але не в спромозі.
Небо - не рай. 
Виженем коней у поле бажання,
Не було видінь, не було кохання.
Не умирай. 

Я заберу тебе одну
В прозорі зорі
За собою. 
Прошепочу тобі в ночі 
Свої казки. 

Я заберу тебе в зорю 
За межі болю
За собою. 
Я розповім тобі в тиші 
Свої страхи. 

Я запалю чудні вогні
Зомлієм голі 
В сяйві колі. 
Ми обернемось у вітрах, 
Устанем в снах.

Поділитись сторінкою: