Дожити до понеділка

День короткий, як мить, як помах руки,
Я сьогодні, мов зламана гілка...
Чорно-біле кіно, кольорові роки,
І треба дожити до понеділка.

Приспів:
Ми відбулись, чи лиш були?
Лишається надія...
А щастя – це коли
Тебе розуміють...

Так тягнуло мене за три-дев'ять земель,
Спокій досі мені тільки сниться.
У високому небі летить журавель,
Ну а я все ловлю нещасну синицю.

Приспів.

Я рятую когось, обіцяю комусь,
І додому лечу, як на крилах,
Без найбільш необхідного я обійдусь,
А без зайвого я обійтися не в силах.

Приспів.

Я не звик утікать і ховатись в юрбі,
Знов згадалась стара кіноплівка,
І тепер кожен день я говорю собі,
Що треба дожити до понеділка!

Приспів.

День короткий, як мить, як помах руки,
Я сьогодні, мов зламана гілка...
Кольорове кіно, чорно-білі роки,
І треба дожити до понеділка...

Поділитись сторінкою: