| |
Одного разу, не відразу,
Але може вийти так що,
Побачиш ти ще той вечір там
Тоді, коли все починалося
З одного погляду її
І огляду через плече,
Два слова потому і запалало знову:
Може, цього разу вийде, може, саме те?
Може, саме та вона?
Надії приміряєш, на неї чекаєш
І втрачаєш теж її...
Історія проста,
Ким би не була вона
В цій грі перемагає
Зазвичай лише одна із ста
Мета – стати одним би із таких,
А сніг із неба падав,
Усе рівняв той сніг...
Приспів:
Qarі Qrіs! Qarі Qrіs! Qarі Qrіs!
Qarі Qrіs! Qarі Qrіs! Qarі Qrіs!
Щоб я не міняв, все одно не те, |
Біле і пусте... |
Я чекав... Я шукав... Я чекав... | (2)
Зима тоді така була,
Що навіть море змерзло,
І Микола Тесла його би не зігрів.
Вона пішла, не озиралася,
Не оберталася і не повернулася...
Лишився спів про те, як немов чиясь рука
Тягне до смітника твій ярлик.
Ти зник, як звик, і звук із перших рук
Це – вітер, сказав: роби як знаєш,
Ти чуєш? Шукай і відшукаєш!
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
