В Нашего Брата а в Єго Дворі

Передовсім вислів реліґійних ідей. Передовсім Колядки й Щедрівки є висловом реліґійних ідей, які в довговіковому культурно-історичному розвитку народу назбиралися й уложилися в культурні верстви. Святочні обряди були би для сучасного Українського народу пустою формою, коли б не виповнювали їх ідейним змістом Колядки і Щедрівки.

Ідея Почину Світа і його Творця. Староукраїнські Колядки означуються в першій мірі всі як культово-реліґійні, з кількома відмінами реліґійного шанування відповідно до культурно-історичного розвитку Українського народу. Та основою цього шанування є ідея Почину Світа і його Творця. Для того всі Українські Колядки можна означити як Міти про Почин Світа і Первовічне людське життя. Тому то і традиції про первісне господарське й суспільне життя народу містяться в Колядках.

Пракультурна реліґійна ідеологія: поклін Богу Творцеві. Реліґійна їх ідеологія є дуже старинна, можна сказати — пракультурна, мимо того, що бувають вони попереплітані ідеями й іменами християнськими. А зовсім самостійний світогляд виявляють Колядки, присвячені особливо питанню Почину Світа. Вони в цій темі не зв'язані ані християнськими, ані біблійними поглядами і очевидно складені народом дуже давно і в більшій частині самочинно та незалежно. Вони дають матеріал великої вартості для культурно-історичних етнологічних дослідів над Українським народом.

Традиції Спасителя і старинна ідея Бога. У Старовіцьких Колядках про Почин Світа нема спомину про особистого Творця; у деяких бувають лиш приспіви з окликами до Бога і Сина Божого. — Не можна бути певним, що вони є пізнішими додатками з доби християнської. Вони якраз роблять враження виразів мітичного змісту про Сина Божого, хто'зна чи не в зв'язку з традиціями Полудня про Спасителя Світа; але все таки криється в них, ― хоч би й старинна, ― ідея про Бога.

Реліґійні роздуми про Сотворення Світа. Значна частина Колядок, ― як побачимо опісля з Місячною символікою, ― має за основу ненастанну творчість "Господа (Бога)", яка приявлюється у всевідживаючій Природі. Вони подобають на реліґійні роздуми (думи) з приводу Сотворення Світа, бо вказують на залежність від "Господа (Бога)" всього життя в Природі. І вони по своїй суті — і змістом і формою — належать до Колядок про Почин Світа.

Свята, Тайна, Вечеря. Нарід заздалегідь приготовляється до Різдва; духовними і обрядовими звичаями присвоює собі наперед ідеольоґію свого Великого свята та старається настроїти для нього свою душу й свої почування. Та з особливою побожністю приготовляється нарід до найбільш містичної й найдивнішої з святочних дій Різдва — Святої, "Тайної", Вечері. Вона сама собою має характер Свята, глибоко реліґійного і всю суспільність зворушуючого, — зарівно ідеали народні, реліґійні, як і суспільні та господарські займаючого. На Святу Вечерю приходить, як співають Колядки, сам Господь в Астральній славі. Адже Його супроводжують космічні Світила — ці Божі служеньки, Астральні Коляднички. Для них як найперших гостей готується Тайна Вечеря. Богові призначені первісні жертви земноплодів — страви на Святочному столі.

Є оця Тайна Вечеря найбільшою реліґійною дією Українського Різдва...