На головну сторінку

Євген Гребінка



Євген Гребінка
надав Микола Рудаков (   художник А.Мокрицький)
Граб’янки і Гребінки, шляхетський рід, походженням від Івана Граб’янки (друга пол. 17 в.). Найвидатніші представники – син Івана Григорій Г. (див.), автор відомої хроніки, і письм. Євген Гребінка. (Енц.укр-ва)

Перейти до списку пісень >>

Дати життя: 02.02.1812 - 15.12.1848
Місце народження: хуторі Убєжище Пирятинського пов., Полтавська губ.

Біографія

http://uk.wikipedia.org

Гребінка Євген Павлович (*21 січня (2 лютого) 1812 — †3 (15 грудня) 1848) — письменник, педагог, видавець.

Євген Павлович Гребінка народився 21 січня 1812 року на хуторі Убєжище Пирятинського повіту на Полтавщині в сім'ї відставного штаб-ротмістра Павла Івановича Гребінки. Початкову освіту здобув у домашніх умовах. У 1825—1831 роках навчався у Ніжинській гімназії вищих наук. У гімназії почав писати вірші. 1827 року написав драматичний твір для самодіяльного театру "В чужие сани не садись". 1829 року почав працювати над перекладом на українську мову поеми Пушкіна "Полтава". Брав участь у виданні рукописних журналів, складених із учнівських творів М.Гоголя, Н.Кукольника, М.Прокоповича, Г.Гребінки. 1831 року закінчив гімназію. Того року на сторінках "Украинского альманаха" в Харкові побачив світ перший друкований твір Гребінки — вірш "Рогдаев пир".

У вересні 1831 року повітове дворянство відрядило Гребінку у званні обер-офіцера у 8-й резервний Малоросійський полк, сформований для придушення польського повстання, але полк з Пирятина не вийшов, і у вересні, після поразки повстанців у Варшаві, Гребінка вийшов у відставку. 1834 року Гребінка переїздить до Петербурга, де восени вийшла його збірка байок "Малороссийские приказки", працює у комісії духовних училищ. 1836 року вийшов переклад поеми Пушкіна "Полтава" українською мовою. У червні 1835 року Іван Сошенко познайомив Гребінку з Тарасом Шевченком. З 1837 року працює вчителем російської мови у Дворянському полку. Бере участь в організації викупу Т.Шевченка з кріпацтва, збирає твори українською мовою й клопочеться про випуск їх у додатках до журналу "Отечественные записки". Одержавши відмову, із зібраних для додатків матеріалів укладає альманах "Ластівка", який вийшов 27 квітня 1841 року. 1840 року Гребінка допоміг Шевченкові у виданні "Кобзаря". Того ж року в журналі "Отечественные записки" вийшла Гребінчина повість "Записки студента", а в "Утренней заре" — повість "Кулик". 1842 року пише повість "Сеня". У 1843 році Гребінка відвідав Україну, був у Харкові, разом з Шевченком побував у маєтку Т.Волховської в селі Мосівці. Того ж року в журналі "Отечественные записки" надруковано роман "Чайковський" з епіграфами, взятими із Шевченкових творів. 1844 року Гребінка одружився з Марією Василівною Ростенберг. Того ж року вийшов його роман "Доктор". 1845 року познайомився з П.Кулішем, написав нарис "Петербургская сторона". У 1847 році відкрив своїм коштом у селі Рудці Лубенського повіту на Полтавщині парафіяльне училище для селянських дітей. Того ж року вийшли повість "Заборов" та "Приключения синей ассигнации". З 1846 року Гребінка почав видавати зібрання своїх прозових творів. До кінця 1848 року він видав вісім томів. Помер Гребінка 3 грудня 1848 року в Петербурзі. Тіло його перевезли в Убєжище, де й поховали.


Творчість.


Українське суспільство у 20—30-х роках, коли зростав талант Євгена Гребінки, розвивалося в умовах загострення суспільно-політичних відносин, зростання ліберальних і радикальних настроїв. Після наполеонівської війни 1812 року, коли багато громадян Росії та України ознайомилися з життям Європи й порівняли його зі своїм середньовічним кріпацтвом, почали виникати таємні політичні товариства, з яких 14 грудня 1825 року виросло декабристське повстання в Петербурзі. 28 грудня це повстання відбулося в Україні, під Васильковом, де збунтувався піхотний полк, загітований декабристами. Новий спалах національної самосвідомості після придушення декабристського руху відбувся під час польського повстання 1830 року, яке знайшло жвавий відгук у середовищі радикально настроєного українського громадянства. Прояви українського національного відродження, зініційовані польським визвольним антиросійським рухом, ширилися на Лівобережній Україні. Водночас на Правобережній Україні, на колишніх українських землях Польщі, розвиток національної самосвідомості відбувався під впливом української школи польських письменників, найяскравішими представниками якої були Северин Гощинський, Богдан Залеський, Антін Мальчевський, Юлій Словацький, Тимко Падура. У ті часи починали свою діяльність Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Микола Гулак, Опанас Маркович. Уже було видано славнозвісний збірник українських пісень Михайла Максимовича. Надзвичайною популярністю користувалася "Енеїда" Івана Котляревського, яка започаткувала нову українську літературу, писану живою народною мовою. Ці прояви національного відродження в часи царювання Миколи І викликали непримиренну ворожість. Царизм в усіх проявах національного життя вбачав сепаратизм і вживав заходів щодо остаточної асиміляції українських провінцій.

У таких умовах виник так званий романтичний напрям української літератури дошевченківського періоду, яка живилася подіями народного життя й надихалася ідеями національного відродження. Євген Гребінка, як і багато хто в українській, російській та польській літературі, вдавався в умовах миколаївської реакції до жанру байки, яка мала в Україні давні традиції й досягла найвищого рівня у XVIII столітті в "Баснях Харьковских" Григорія Сковороди та в російських байках Івана Крилова. Гребінка творчо переосмислив здобутки попередників у жанрі байки й надав їм ширшого жанрового звучання, ввівши в них українські реалії та думки, що відображають світогляд українського селянина. У байках Гребінки відбито соціальні суперечності тогочасної дійсності. Езопівською, сповненою алегорій мовою, він, бачачи соціальну й національну несправедливість тогочасної царської Росії, наважувався говорити сувору і сміливу правду. Майже в усіх його байках хижакам і гнобителям протистоїть простий чоловік, який має здоровий глузд і мораль, і цим протиставляється автором багатим, крутіям, здирникам, чинодралам. Наприклад, у байці "Ведмежий суд" він викриває тогочасні порядки, продажність і корупцію в судових установах миколаївської Росії, де судді, Ведмеді та Вовки, за доносом Лисиці готові розтерзати жертву, бідолашного Вола, за те, що той лиш "їв сіно, і овес, і сіль". Вола за скоєні злочини "справедливий" суд постановив


...четвертувать І м'ясо розідрать суддям на рівні часті, Лисичці ж ратиці оддать.


Більшість байок Гребінки — "Зозуля да Снігир", "Сонце да Хмари", "Рожа да Хміль", "Школяр Денис", "Грішник", "Ворона і Ягня", "Вовк і Огонь" та інші — своїм корінням сягають у народну творчість і побудовані на зіставленні двох моралей — панської і народної, хижацької і гуманної. Для своїх байок Гребінка використовує традиційні в народній творчості персонажі Ведмедя, Вовка, Лисиці, Орла, а з другого боку постають Віл, Зозуля, Снігир, Ягня, Конопляночка. Завдяки цьому образи й ідеї його творів були зрозумілими для народу й виконували свою моралізаторську та повчальну роль. В одній з кращих своїх байок — "Вовк і Огонь" Гребінка у досить сміливій критичній формі так висловлює характер взаємовідносин між багатими і бідними:


З панами добре жить, Водиться з ними хай тобі господь поможе, Із ними можна їсти й пить, А цілувать їх — крий нас боже!


У своїх байках, коротких мініатюрах, побудованих, як у драматичних творах, на протиставленні й зіткненні характерів, добра і зла, Гребінка досяг простоти й легкості стилю, влучності характеристики персонажів, завдяки чому його твори стали явищем в українській літературі того часу. Євген Гребінка успішно виступав і як прозаїк, автор історичних повістей, нарисів та роману "Чайковський", присвяченого подіям визвольної війни 1648—1654 років. Цей роман Іван Франко називав улюбленим твором галицько-руської молоді 60—70-х років. Створено його на основі родинних переказів, оскільки мати Гребінки походила з роду Чайковських. У "Чайковському" Гребінка, продовжуючи лінію М.Гоголя, творами якого тоді зачитувалися Росія й Україна, створив широке епічне полотно, зобразив суворе життя козаків, їхню мужність і вірність у дружбі. Гребінка звертався й до так званих злободенних тем, дуже гостро вирішуючи тему маленької людини у жорстокому суспільстві. Недарма його роман "Доктор" майже через півстоліття після смерті Гребінки А.Чехов називав серед кращих творів тогочасної літератури, гідних для перевидання й народного читання. Велику популярність у другій половині XIX століття мали також повісті Гребінки "Приключения синей ассигнации" та "Кулик", в яких він у традиціях гоголівських творів показав жорстоку владу грошей у тогочасному суспільстві. Окремою, а, може, з сьогоднішнього погляду, найяскравішою гранню творчості Гребінки є його лірична поезія українською та російською мовами. Кращі з поміж українських поетичних мініатюр — "Українська мелодія" ("Ні, мамо, не можна нелюба любить") стала народною піснею. А російський романс на слова Гребінки "Очи черные, очи страстные" приніс Гребінці ще й світову славу. В історії української культури Гребінка залишився навічно ще й як щирий учасник у вирішенні Шевченкової долі, коли брав участь у викупленні його з кріпацтва та допоміг видати "Кобзар" 1840 року.


УРЕС (Укр.рад.енц.сл.:)

ГРЕБІНКА Євген Павлович (2.ІІ.1812, х. Убіжище, тепер с. Мар'янівка Полтав. обл.―15.ХІІ.1848, Петербург, поховано у с. Мар'янівці) ― укр. письменник. Закінчив Ніжинську гімназію вищих наук (1831). З 1834 працював у Петербурзі, видав альманах "Ластівка" (1841).

У зб. байок укр. мовою "Малороссийские приказки" (1834) викривав хабарництво суддів, сваволю поміщиків і чиновників, неуцтво. Виступив з романтичними ліричними поезіями (укр. мовою ― "Човен", "Українська мелодія"; рос. ― "Очи черные" та ін.).

Переклав "Полтаву" О. Пушкіна.

Роман "Чайковський" (1843, рос. мовою) позначений рисами романтизму.

Г. ввійшов у ряди письменників "натуральної школи", написавши рос. мовою твори "Надійні ліки", "Бувальщина" (1839), "Кулик", "Записки студента" (1840), "Сеня" (1841), а також ряд т.з. "фізіологічних нарисів" ― "Петербурзька сторона", "Фактор", "Провінціал у Петербурзі".


  ПІСНІ
НазваСлова / МузикаАльбомA Файли  Рік  #
 Ліс Є. Гребінка /      1292
 Маруся Є. Гребінка /      859
 Ні, мамо, не можна нелюба любить Є. Гребінка / народна     18629
 Очі чорні
 (переклад)
Є. Гребінка /      15329
 Очі чорнії Є. Гребінка / Флоріан Герман     541
 Човен Є. Гребінка /      5992
 Аби побачити пояснення малюнків у колонці "Файли", підведіть курсор мишки до малюнка.      
  ПОЕЗІЯ
НазваАвтор Рік  #
 Будяк та Коноплиночка
 (Малоросійські приказки)
Є. Гребінка 202
 Ведмежий суд Є. Гребінка 151
 Верша та болото
 (Малоросійські приказки)
Є. Гребінка 178
 Віл
 (Малоросійські приказки)
Є. Гребінка 102
 Вовк і огонь Є. Гребінка 156
 Ворога і ягня
 (Малоросійські приказки)
Є. Гребінка 90
 Гай да сокири
 (Малоросійські приказки)
Є. Гребінка 140
 Горобці та вишня
 (Малоросійські приказки)
Є. Гребінка 123
 Грішник
 (Малоросійські приказки)
Є. Гребінка 100
 Дядько на дзвониці
 (Малоросійські приказки)
Є. Гребінка 151
 Злий кінь
 (Малоросійські приказки)
Є. Гребінка 88
 Зозуля та Снігир
 (Малоросійські приказки)
Є. Гребінка 131
 Лебедь і гуси
 (Малоросійські приказки)
Є. Гребінка 202
 Маківка
 (Малоросійські приказки)
Є. Гребінка 152
 Мірошник
 (Малоросійські приказки)
Є. Гребінка 126
 Могилині родини
 (Малоросійські приказки)
Є. Гребінка 198
 Пшениця
 (Знайомим і незнайомим)
Є. Гребінка 142
 Рибалка
 (Малоросійські приказки)
Є. Гребінка 430
 Рожа да хміль
 (Малоросійські приказки)
Є. Гребінка 184
 Соловей
 (Малоросійські приказки)
Є. Гребінка 231
 Сонце да вітер
 (Малоросійські приказки)
Є. Гребінка 164
 Сонце да хмари
 (Малоросійські приказки)
Є. Гребінка 331
 Утята та степ
 (Малоросійські приказки)
Є. Гребінка 117
 Хлопці
 (Малоросійські приказки)
Є. Гребінка 211
 Цап
 (Малоросійські приказки)
Є. Гребінка 200
 Школяр Денис
 (Малоросійські приказки)
Є. Гребінка 164
 Ячмінь
 (Малоросійські приказки)
Є. Гребінка 129
Не знайшли пісні, але самі маєте текст чи аудіо? Додавайте її сюди або надсилайте на емейл!
Таким чином ви долучитеся до розвитку сайту та поділитеся улюбленим текстом з іншими!


Дані додано:  15.08.2008
Відредаґовано: 28.08.2013
Переглядів: 20848



  Виправлення та доповнення     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
[cховати]
3. Микола Рудаков (член клубу) 26.08.2017 22:28    
http://www.facebook.com/uagrebinkasvechornytsy
0/0

2. Микола Рудаков (член клубу) 30.09.2013 18:13    
Всіх,хто хоче співпрацювати в пропаганді життя і творчості Євгена Гребінки запрошую до співпраці.Планується щорічне проведення фестивалю тощо.Координати на моїй сторінці.
0/0

1. Володимир (гість) 17.10.2008 23:04    
mp3
0/0



  Адреса цієї сторінки: https://www.pisni.org.ua/persons/952.html

 ВХІД
Е-мейл: 
Пароль: 
  Забули пароль?
  
  ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ
FB