Еротичні містерії, Калета 13.12 — Передріздвяний Святочний час.
Стежки до інших листків про Українські традиції.
ВИСЛОВЛЮВАННЯ: Храм Добра.
Я гадаю, що ціль усіх великих релігійних звичаїв – не строїти великі храми назовні,
але творити храми добра та співчуття всередині, в наших серцях.
— Далай-лама
Пісні — душа Українського народу.
Піснї україньско-руского народа вяжуть ся тісно з єго житєм і подають вірне з'ображенє народного побуту від найдавнїйших часів, відколи нарід почав себе тямити, аж до нинїшного дня; у піснях зложив нарід свою сповідь, відкрив свою душу, виявив свободолюбні змаганя та зобразив вірно свою вдачу. Через народні піснї вчимо ся пізнавати людску душу, учимо ся розуміти і любити людий та цінити в кождім чоловіцї те, що в нїм є людского: наша народна поезия має образуючий і виховуючий вплив на широкі маси народу і ріжні єго верстви.
Народні піснї — се неначе національна біблїя україньско-руского народу, се книга мудрости, у якій зложив нарід плоди свого довговікового досьвіду і тисячлїтної культури.
Україньскі народні піснї визначають ся прекрасною формою пісенного складу і незвичайним богатством поетичного вислову.
Християньске духовенство в інтересї церкви старало ся викоріняти серед народу давну віру, заказуючи і виклинаючи стародавні обрядові піснї, як "бісовскія пінія" або приноровлюючи сї піснї до християньских сьвятих і празників. Таким чином заведенє й розширенє християньскої віри спинило розвій давної релїґійної поезиї, а само християньство не змогло уже витворити у нас своєрідної національної поезиї релїґійної.
— Степан Дубравський