Там, де клен шумить

Там, де клен шумить, хвиля над водою,
Шепотіли ми про любов з тобою,
Відшумів той клен, в полі лиш імла,
А любов, як сон стороною йшла...
А любов, як сон, а любов, як сон,
А любов, як сон, стороною йшла...

Серцю шкода як, що сталося так,
Лине в далечінь журавлиний клин,
Чотирьом вітрам я свій сум віддам,
Не пробачить більш цього доля нам...
Не пробачить більш, не пробачить більш,
Не пробачить більш цього доля нам...

Ні до чого тут сумувати вже,
Те що так пройшло час не вбереже,
Поросла трава, де любились ми,
І сумними все вкрито росами,
І сумними все, і сумними все,
І сумними все вкрито росами...

Там, де клен шумить, хвиля над водою,
Шепотіли ми про любов з тобою,
Відшумів той клен в полі лиш імла,
А любов, як сон стороною йшла...
А любов, як сон, а любов, як сон,
А любов як сон стороною йшла...

Поділитись сторінкою: