Чорна колискова

Як це носити
Дитину ворога свого,
Яку ніхто не кликав у світ,
Не обіцяв любити!?!
Вона, мов куля ворожа,
У твоєму тілі...
Не дістати... Вчепилася...
Про що буде її перший крик?..
Якою мовою перше слово?..
І де знайти їй любові
В дірявих кишенях світу?..

Люлі... Люлі, крихітко...
Тепер усі колискові -
Бур'ян по чорному полі,
Усі казки без меду...

Вікна, мов рани відкриті,
Роз'ятрені гнізда,
З яких випадають діти...

Люлі... Люлі, крихітко...
Засни і не прокидайся!..
Нащо тобі знати,
Що бабай то твій батько!?!
Руки якого - ножі,
Тіло якого - рушниця...

Поділитись сторінкою: