Батькова стежина

Знов на землю ступає весна -
І життя, мов у сні розквітає.
Тільки батька все більш сивина
Срібним снігом зими осипає.
А ми знову до дому летим,
Знову батька зі святом вітаєм,
І сини, і донька, разом з ним -
І вже більшого щастя немає.

Приспів:
Батькова стежина від рідної хати
Нас колись усіх у люди провела,
Та ласкаві очі мами й тата
Нас завжди вертають до свого села!

Та стежина, що батько проклав,
Нас навчила добру і любові
І я завжди в житті пам'ятав
Кожне сказане батькове слово.
Нас по різних шляхах розвела
Наша доля, та кожну хвилину
Ми живемо, щоб не заросла
До батьківської хати стежина!

Приспів. (2)

Та ласкаві очі мами й тата,
Нас завжди вертають до свого села.

Поділитись сторінкою: