Мій рідний поріг

Чи довго ще блукатиму по світі?
Сочиться вже кровиця з моїх ніг,
А я то йду, а то лечу в орбіті,
Шукав життя, та так знайти й не зміг.

Я не зміг, я не зміг
І вже чую, втрачаю поріг,
Глушить всі почуття,
Ця земля, небуття,
Прикувала орбіти доріг.

Пройшла зима, пташки летять додому,
Над краєм простелилася блакить,
Звиваюсь зачарований по колу,
А серце скам'яніло і болить.

Ой, болить і болить!
Серце рветься! Його не спинить!
Хай і кров'ю стечу,
Та до тебе дійду,
Мій далекий, мій рідний поріг.

Поділитись сторінкою: