Осінь в душі

Спить твій телефон,
Обірвані дротики не контачать,
Завтра рейс за кордон,
До біса! -
Пробачать, чи не пробачать...
Вже п'ята цигарка під ряд,
І вже не страшний тобі кінець світу,
Ти хочеш, щоб випав сніг,
Але за вікном твоїм тільки літо.
Їдять хтиві погляди
І примушують серце тремтіти зі страху,
Ковтати примушують біль,
Тріумф незабаром та ближче до краху...
Нарешті омріяна мить,
Ти мчиш стрімголов до життя нового,
Було лиш кохання святе,
А більше немає нічого святого...

Приспів:
Знаю, знаю, знаю
Навіщо ти фарбуєш волосся.
Значить, значить, значить,
Значить у душі твоїй осінь!
Чуєш, чуєш, чуєш,
Вітер злий гуляє над містом,
Хочеш, хочеш, хочеш, хочеш,
Щоб усе вкрилось листям?..

Зневірилась ти у житті,
Не бачиш світла в кінці тунелю
Від зайчика сонячного,
Здається нагострене лезо змією.
Швидка смерть – спокуслива смерть,
Та долі вино потрібно допити,
Ти смерті бажаєш йому.
Ти хочеш жити, ти будеш жити!

Приспів.

Поділитись сторінкою: