Прощання

Ой, пустіть, та пустіть, нехай гляну,
Яка гарна дівоча краса,
В неї усміх чарівний квіточок.
По плечу розпущена коса.

Ой, останься, мій милий, останься.
Прошу тя не лишай ти мене,
Пригадай собі наше кохання,
Як я вірно любила тебе.

Вірю, вірю, моя дорогая,
Що ти вірно любила мене,
Але мушу служити Вкраїні
І на той час кидаю тебе.

Грають сурми зі сходу й заходу,
Час до бою, ставайте в ряди,
Визволяти Вкраїну з неволі,
Визволяти наш нарід з тюрми.

Встане воля, воскресне Вкраїна,
Погуляєм в широких степах,
І не будем вже більше каратись
В тих проклятих ворожих тюрмах.

Поділитись сторінкою: