Ти говориш...

Ти говориш зі мною знаками
На границі порозуміння,
Ти ховаєшся за відгадками,
Я не маю на них терпіння...

Ти говориш зі мною поглядом,
Чомусь думаєш, що відвертим,
Як розлука - то довгі проводи,
І так просто тебе не стерти...

Ти говориш зі мною тишею,
Що іде в небеса луною,
А буває моїми віршами,
І здається, що не зі мною...

Тебе чую неначе шкірою,
Ти – повітря, вода і їжа,
Зовсім трохи, і станеш вірою, |
Якщо я не втечу раніше...     | (2)

Поділитись сторінкою: