Листопад

Пустий вагон, на дворі темна ніч,
У вікні лиш дощ туманом оповитий,
І топлюся в думках, у чому ж річ,
Чому питаннями наскрізь пробитий?..
Не сумно і не радісно мені,
Цей стан і філософським не назвати,
Питання є, але ж такі дурні,
Філософом мені, мабуть, не стати...

Приспів:
Буває ж так, коли прийнятний штиль,
Живий-здоровий, жити - не тужити,
Але в душі ти прагнеш вітру й хвиль,
І під дощем гріхи свої відмити...
І ніби по природі оптиміст,
Люблю людей і їм допомагати,
Та восени шукаю в собі зміст,
Не завжди розумію, де почати?..

Листопад сонний, тьмяний і пустий,
Натураліст-романтик, меланхолік,
Буває без причини ходиш злий,
Буває без причини ходиш кволий...
В навушниках містично звучить Квін,
Підсилює емоції, тривожить,
А Фреді тягне show must go on,
Години йдуть, на що це все так схоже...

Приспів.

Це осінь добігає до кінця,
Їй хочеться багато що сказати...
Ще вчора була рання - золота,
А зараз треба ще на рік зникати...
Напевно через те вона сумна,
А сум свій з кимось хоче розділити...
Невинний задум вдався їй сповна,
А нам всміхнутися і далі жити!..

Приспів.

Поділитись сторінкою: