| |
Світло погасне, і закриються куліси,
Це завжди стає невчасно,
Ні на що і не надійся!..
Ні до чого шумні гасла, коли складені валізи,
І з плином часу домалюються ескізи...
Ми - просто гості в цьому світі, не інакше,
Я не в курсі, що там дальше,
Скільки щирості чи фальші,
З ким заварю кашу? Що вважати нашим?..
Що покаже нам "продакшн" -
"Жаба" це чи "кашель"?..
Що буде після мене? Мої біти й куплети?
Шафа-купе й скелети... Мережевий маркетинг...
Одне бажання крутиться в думках:
В той день, коли засну востаннє,
Тільки б на її руках!.. | (3)
Часто бува, де серпантин, там і кювет,
Я зневажав свій гаманець та поважав себе!
Я не залазив в усі дири, в мене є хребет
І спокій в синових очах замінить пафосний Тібет.
Другу щоку я не підставлю тому, хто підставив,
І якби дали другий шанс зіграв би цю ж виставу,
Давав би здачі, як давав, інакше я злукавлю!..
Бо я, на жаль, такий, як є, та знаєш, що цікаво?
Я би забрав весь яд, який дурманив ум,
Білі дороги, густий дим і солодкий парфюм...
Бо є бажання, яке крутиться в думках:
В той день, коли засну востаннє,
Тільки б на її руках!.. | (5)
Знаю, прийде спокій в серце і в міста,
Я побачу твої очі і засну на твоїх руках... Поділитись сторінкою: 
| |
