Навпомацки

Спростуй усе, щоб не збулось!
Перевір мою душу навпомацки...
Тільки більше ніщо не пророч,
Я лишаюсь в твоєму подиху!..

Я колись тобі стану прісною,
Постарію і стане пізно нам
Жити під одним дахом пристрасті.
Безперечно ми станем тісними...

Більше пустоти ми не вмістимо,
В душу глибше, у пам'яті пліснява,
Залишаю тобі наостанок...
Ти - мій захід і мій світанок!.. | (4)
Ти мій!..

Спростуй усе, щоб не збулось!    |
Перевір мою душу навпомацки...   |
Тільки більше ніщо не пророч,    |
Я лишаюсь в твоєму подиху!..     | (2)

Я лишаюсь в твоєму подиху!..     | (3)

Я лишаюсь, лишаюсь, лишаюсь      |
В твоєму подиху!.. Я лишаюсь!..  | (2)

Поділитись сторінкою: