Мої соколики, сини

Мої соколики, сини...
Куди ж ви йдете? До війни.
За волю мамо, воювати
І рідну землю захищати!
Країну злагоди й любові –
Такої хочемо ми долі!

Сади вишневі, щоб цвіли,
А в них співали солов'ї,
Народна пісня там лунала,
Дитину мати колисала
Під звуки мирної землі,
Такої долі хочем ми!

Щоб хлопець дівчину кохав,
А горя, злиднів і не знав,
Щоб в них були щасливі діти,
Вже досить у неволі жити,
Вже досить крові і війни!
Такої долі хочем ми!

Не плачте, мамо, не журіться,
А вірте, Богу помоліться –
Сини повернуться з війни!
Такої долі варті ми –
Народ Великої родини
Франка, Шевченка – України!

Поділитись сторінкою: