Брати

Звідси хрестилися всі,
Мати всіх міст на Русі.
Землю Дніпро напував
Та брат на брата повстав.
Межі, кордони, чвари –
Начебто яничари,
Краще б зигзицей летів
Й від стріл брата тіло закрив.

Приспів:
Душать обійми брата...
Жде мати сина-солдата.
Все, що писали віки,
Перегорнули роки!
Буде і краща доля –
Ще зашумить тополя,
Та, на краю села,
Де хата батьків була...

Житницей завжди була,
Продовження роду дала,
З руїни себе підняли,
Лиш ради добру не дали.
Живе по два боки рідня
Та роки ідуть в небуття...
Спитаю, лиш в очі дивись:
Чи повернусь я колись?..

Приспів.

Поділитись сторінкою: