Стежка

В'ється стежка до милого хати,
А до серця стежки не знайти.
Говорила мені моя мати:
Як не знайдеш стежки,
Краще не іти...
Йшла до нього
По холодних росах,
Загубила спокій -
Не знайду...
Пригадала я матусі сльози,
Як я йшла до нього
Собі на біду...

В полі вітер розлютився,
Щось напевно відчував.
Місяць в хмарах загубився,
Теж до нього не пускав...

Стежка мене привела до тину,
Він на мене не чекав...
Там біля його мамички,
У його хатині,
Інша в білій сукні
Долю відбира...

В'ється стежка до милого хати,
А до серця стежки не знайти,
Якби ж мені його не кохати
Я б не знала болю і журби...

Поділитись сторінкою: