Посульський вальс

В рідне місто на крилоньках лину.
Електричка його не мине.
Дві красуні – високі ялини
На пероні стрічають мене.

Провідниця – весела мадонна
Вихваляє чарівні Лубни.
Хвилі сміху гойдають вагони.
Тут казкові живуть чаклуни.

Тут привітні усміхнені лиця
Й мальовничі пейзажі села.
Тут моя веселкова столиця
Й синьоока княгиня Сула!

Тут Хрещатика, звісно, немає,
Не спиняється досі "Хюндай",
Та шалене кохання тримає!
В "НЛО" ти мене виглядай!

Ой, ти доле-недоленько мила,
Полум'яне серденько не край.
Скільки б жаба мене не давила, –
Все одно – тільки тут мені рай.

На Посуллі от-от – щедра повінь.
Очищай, оживляй крізь роки.
Хай живуть у теплі і любові
Хлібосольні мої земляки.

Поділитись сторінкою: