Ой, зацвіла червона калина

Ой, зацвіла червона калина
Над криницею.
Горе ж мені, моя рідна мати,
За п'яницею.

Бо п'яниця та і недбайлиця,
Як день, так і нічку п'є,
А як прийде із корчми додому,
Мене, молодую, б'є.

Потихесенько, помалесенько,
Моя матінко, йди:
Спить п'яниця в рубленій коморі,
Гляди ж, його не збуди.

Ой, нехай він спить, моя доню,
Бодай він не встав,
Щоб твоєї бідної головоньки
Більше не клопотав.

Просю, ненько, ти моє серденько,
Не кажи ж ти цього,
Єсть у мене дрібненькії діти,
Горе жити без нього.

Не проклинай, моя матінко,
П'яниці мого,
Бо як помре мій гіркий п'яниця,
Горе жити без нього.

Поділитись сторінкою: