Околиця

Я з дитинства ходив на околицю –
Відкривати природи красу.
Починалася тут моя вольниця.
Мрії-думи сюди я несу.
Спомин давній лоскоче і колеться.
Тут же юність буяла моя!
Приманила до себе околиця.
Повінь мрій пам'ятатиму я.

Приспів:
Що судилося – перемелеться.
Обганятиме мрія мету.
Що минулося – вже не повернеться,
А перейде у пам'ять святу.

Рідне місто молодшає-твориться.
Вже не стріну старих яворів.
Подалася за обрій околиця,
Та рояться тут мрії мої.
Перемріється тут, перемолиться.
Будуть радощі ще і жалі.
Давні друзі мої за околицю
Відлітають, немов журавлі.

Приспів.

Ой, ти доленько, сизая горлице,
Ще воркуй мені, не відлітай.
У задумі ходжу по околиці:
Це ж отут колись був мені рай.
Заховалось за обрієм сонечко.
Гостювала синиця в руці.
Сизим птахом іду за околицю,
І сльозина бринить на щоці.

Приспів.

Поділитись сторінкою: