Матіола

У юність не вернусь ніколи,
Для інших час цей пломенить,
І пахне ніжно матіола,
І серце проситься любить.

Приспів:
У райському саду,
Куди я не прийду,
І де мої шістнадцять літ,
На горе і біду,
На долю молоду,
Запахла матіола на весь світ.

Сплітається із слів розмова –
Вінок із квітів запашних –
Та тільки квітка вечорова
Нас не красою полонить.

Приспів.

Ох, матіола, матіола,
Ти зупинила на ходу,
Згадались рідний дім і школа,
І райська квітка у саду.

Приспів. (2)

Поділитись сторінкою: