Стежина мого дитинства

Вийду на гору, погляну в долину -
В нашій сторонці вже співають жита...
Там через поле знайома стежина,   |
Там мої юні промчали літа.        | (2)

Ось вона в'ється, обмита росою,
В берег покошиний манить мене...
Піду за нею, іще раз постою -     |
Може дитинство мені поверне.      | (2)

Може почую в калиновім гаю
Давньої пісні забутий мотив...
Жду, виглядаю, в думках пригортаю |
Всіх,кого змалку я тут залишив.   | (2)

Я уклоняюсь вам, рідні пороги,
Хаті старенькій, що в землю вросла.
З неї у світ, на широкі дороги    |
Вивела мене стежинка мала.        | (2)

Поділитись сторінкою: