На головну сторінку

Гноблення України та повстання 1648 року


Українська народна пісня
До мого пісенника: 1 2 3

 
"Гноблення України жидами-арендарями та повстання 1648 року"

Як од Кумівщини да до Хмельниччини,
Як од Хмельниччини да до Брянщини,
Як од Брянщини да й до сего ж то дня,
Як у землі кралевській да добра не було:
Як жиди-рандарі
Всі шляхи козацькі заорандовали,
Що на одній милі
Да по три шинки становили.
Становили шинки по долинах,
Зводили щогли по високих могилах.
Іще ж то жиди-рандарі
У тому не перестали:
На славній Україні всі козацьки торги заорандовали,
Да брали мимо-промито:
Од возового
По пів-золотого,
Од пішого пішениці по три денежки мита брали,
Од неборака старця
Брали кури да яйця,
Да іщє питає:"Ци нема, котик, сце цого?"
Іще ж то жиди-рандарі
Утому не перестали:
На славній Україні всі козацьки церкви заорандовали.
Которому б то козаку, альбо мужику дав Бог дитину появити,
То не йди до попа благословиться,
Да пійди до жида-рандара да полож шостак, щоб позволив церкву одчинити,
Тую дитину охрестити.
Іще ж то которому б то козаку, альбо мужику дав Бог дитину одружити,
То не йди до попа благословиться,
Да пойди до жида-рандара да полож битий тарель, щоб позволив церкву одчинити,
Тую дитину одружити.
Іще-ж-то жиди-рандарі
У тому не перестали:
На славній Україні всі козацьки ріки заорандовали:
Перва на Самарі,
Друга на Саксані,
Трейтя на Гнилій,
Четверта на Пробойній,
П'ята на річці Кудесці.
Котрий би то козак, альбо мужик ісхотів риби ловити,
Жінку свою з дітьми покормити,
То не йди до попа благословиться
Да пійди до жида-рандара да поступи йому часть оддать,
Щоб позволив на річці риби вловити,
Жінку свою з дітьми покормити.
Тогді-ж то один козак мимо кабака іде,
За плечима мушкет несе,
Хоче на річці утя вбити,
Жінку свою з дітьми покормити.
То жид-рандар у кватирку поглядає,
На жидівку свою стиха словами промовляє:
"Ей жидівочво ж моя Рася!
Що сей козак думає, що він у кабак не вступить,
За денежку горілки не купить,
Мене, жида-рандара, не перепросить,
Щоб позволив єму на річці утя вбити,
Жінку свою з дітьми покормити.
Тогді-то жид-рандар стиха підхождає,
Козава за патли хватає.
То козак на жида-рандара скоса, як ведмідь, поглядає,
Іще жида-рандара мостивим паном узиває:
"Ей жиду, каже, жиду-рандаре,
Мостивий пане!,
Позволь мині на річці утя вбити,
Жінку свою з дітьми покормити."
Тогді жид-рандар у кабак вхождає,
На жидівку свою стиха словами промовляє:
"Ей жидівочко ж моя Рася!
Буть мині тепер у Білій Церкві наставним равом:
Назвав мене козак мостивим паном."
Тогді-то у святий божественний день у четверток,
Як жиди-рандарі у Білу Церкву на сейм збирались,
Один до одного стиха словами промовляли:
"Ей жиди ж ви, жиди-рандарі!
Що тепер у вас на славній Україні слишно?"
"Слишен", говорить, "тепер у нас гетьман Хмелницький:
Як од Білої Церкви да до славного Запорожа
Не така стоіть жидівська сторожа"!
Тогді обозветься один жид Оврам:
"Ей жиди ж ви, жиди-рандарі!
Як із Низу тихий вітер повіне,
Вся ваша жидівська сторожа погине".
Тогді ж то як у святий день божественний у во вторник
Гетьман Хмелницький козаків до сходу сонця у поход виправляв
I стиха словами промовляв:
."Ей козаки ви, діти друзі!
Прошу вас добре дбайте,
Од сна вставайте,
Руський Очинаш читайте.
На славну Україну прибувайте,
Жидів-рандарів у пень рубайте,
Кров їх жидівську у полі з жовтим піском мішайте,
Віри своєї Християнсько у поругу не подайте,
Жидівському шабашу не польгуйте".
Отогді-то всі жиди-рандарі догадливі бували,
Усі до города Полонного повтікали.
Тогді-то Хмелницький на славну Україну прибував,
Hi одного жида-рандара не заставав.
Тогді-то пан Хмелницький, житель Чигиринськнй,
Козак лейстровий, писарь військовий,
Не пишний бував,
До Полонного города прибував,
Та старими жидами орав,
A жидівкаии боронував,
A которії бували малі діти,
То він і кіньми порозбивав.
Як узяли з Полонного-города втікати,
Як узяли свого Рабина Мошку проклинати:
"Бодай ти, Мошку, щастя й долі не мав,
Як ти по багато на Вкраїні откупу брав!
А як би ти був, Мошку,
Та брав на Вкраїні откупу потрошку,
То б ми на Вкраїні проживали,
То нас би козаки українські вельможними панами називали!"
.А як то був жид Янкель,
То він коло школи похожає, .
Та по школі плаче-ридає:
"Школо наша, богомільнице!
Вже нам у тобі не бувати,
I тебе не продавати-
За тебе грошей не брати,
I в карман не ховати:
Треба тебе на Вкраїні покидати,
Та ще в тебе будуть нескребені свині заганяти!"
Як стали од Полонного-города до Случі-річки прибувати, -
То пан Хмельницький, житель Чигиринськнй,
То він ночі не досипляє-
Коло Случі-річки ляхів і жидів доганяє.
Скоро догнав у вечері пізно-
I там стало повернутися тісно...
І там до них прибуває," –
"Ще на козаків гукав, словами промовляв:
"Друзі, панове молодці! До Случі-річки прибувайте,
Жидів та ляхів у пень рубайте,
I до їx по козацькій словами промовляйте:
Жиди та Ляхи, примічайте:
"От буде по той бік Случі ваше,
А по сей бік буде пана Хмельницького і наше!"
Як почали жиди та ляхи с паном Хмелницьким споляться,
Щоб пополам пива наварити:
То вже ж то бували лядськії дрова,
А Хмельницького вода, -
То був жидівський ячмінь,
А Хмельницького хміль...
То як пива наварили,
Тоді Хмельницькому славу на віки сотворили!
Та хотя ж то був пан Хмельницький, житель Чигиринський,
Козак лейстровий, писарь військовий, -
Лицарь добрий, та помер,
A тільки його слава козацька-молодецька
Не вмре, не поляже:
Та буде вона славна міжду друзями-молодцями
Од нині й до віку!
Даруй, Боже, всьому миру живому і нам на здоров'я,
Та на многії літа
Од нині й до віка!
Поділитись сторінкою: FB
 
  ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПІСНЮ
[cховати]

Ключові слова: Думи, Народні пісні, Гноблення України та повстання 1648 року

Примітки: ***Город Полонний – сьогодні село Полонне, Володимирецького району, Рівненської області.

Дума відома в декількох варіантах і була записана
ще впершій половині 19 ст., але не потрапила до сучасних збірок думового епосу.

Дума була складена кобзарями на самому початку повстання Хмельницького.
Наведені події стались через бажання старост та панів-дідичів збільшити свої
доходи. Вони назвали євреїв, та всі, без винятку, доходи, віддали їм в аренду:
торги, шляхи, мости, ріки, навіть церкви. Всі, хто бажав вінчатись або охрестити
дитину, мали сплатити єврею-арендарю мито. "Якщо якийсь козак укурить вина
або зварить пива або меду, не сказавши єврею, або з євреєм почне говорити
не знявши шапки, то євреї їх грабували та разоряли, життя їх лишали, а
дружину та дітей в роботу забирали" – свідчив сучасник тих подій.
Особливих утисків українці зазнали після повстання Остряниці 1638 року,
коли були заарендовані навіть ріки та угіддя запорожців.
Конкретність і історичність цього епічного твору не залишає доводів,
всякого роду, "моралістам" і "захисникам". Після прочитання цієї думи, можна
зробити єдиний висновок – євреї теж мають взяти на себе частину
відповідальності за гоніння на них. Спочатку треба питати з тих, хто вимагав
гроші за ключі від церкви, а вже потім, з Хмельницького...


Пісню ввів: crazynuts  21.09.2009
Відредаґовано: 25.02.2010
Переглядів: 2431
  ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ
[cховати]
  ЗАПИСИ, MP3, НОТИ Скачати безкоштовно :)

Дізнатися більше
На жаль, до цієї пісні поки що немає жодного файла :(

Увага! Всі матеріали можна скачати безплатно виключно з ознайомчою метою для приватного використання! При додаванні файлів зважайте на авторські права! Щоб мати змогу додавати файли, у Вашому бровзері має бути дозволений JavaScript та відкривання нових вікон!

  ВІДЕОЗАПИСИ, КЛІПИ

На жаль, до цієї пісні поки що немає жодного кліпа :(

  ВИПРАВЛЕННЯ ТА ДОПОВНЕННЯ     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
[cховати]
1. vitaliy (користувач) 08.08.2010 16:53    
Город Полонний сьогодні місто Полонне, центр Полонського району Хмельницької області.
0/0


  Адреса цієї сторінки: https://www.pisni.org.ua/songs/8131070.html

 ВХІД
Е-мейл: 
Пароль: 
  Забули пароль?
  
  ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ
FB