Не було цього всього

Згадалось, як любилися вранці,
Як я подарував тобі слоника зі скла,
Які в нас були дивні танці,
Як ти одного разу на плечі в мене плакала.

Тільки не було цього всього,
Ти існуєш десь поза небом і часом,
Від тебе я не маю нічого,
Мабуть ти відчуваєш, що ми разом.

Бувало просто так засмієшся,
Про щось своє подумаєш, в очі глянеш,
Якось так цікаво зітнешся,
На крок відійдеш, в очі глянеш.

І немає сил на ці думи,
Згадувати це все болючіше з кожним днем,
Моє серце все ж не із гуми,
Моя душа застрягла в грудях каменем.

Поділитись сторінкою: