Чекай

Переосмислення вічності завжди в серцях
Знаходить пристанок, навіть,
Коли ти самотньо ступаєш на край,
Тільки останній, пробуджений півнями,
Твій невиспаний ранок мовить тобі: "Чекай"
Знову, натрапивши на ще невипитий чай
Тобою сьогодні, я потрапляю у дійсність,
А дійсність сумна, адже захмарене небо, і сонця нема, 
Лиш душа іще прагне мелодій, обірвалась струна...

Приспів:
А я піду
Шукати сонця на свою біду.
А, як знайду,
Тебе з собою, мила, заберу.

Люди ідуть попри нас, люди інші, 
А ми з тобою тим часом
Прагнемо бути удвох і ділити на двох усе,
Навіть, коли буде боляче, або якщо
Повернеться із темряви раптом недоятрений щем.
Будемо вірити в сонце, чекати дощів, 
Збирати у жмені вітер полів і жарини розпечених зір.
Я повернуся тоді, як розтоплю льоди
І ти знову захочеш до мене, захотівши, повір.

Приспів.

А я піду...
А я знайду...

Поділитись сторінкою: