По лезу ми йдемо

Я кликав поглядом, але вуста мовчали,
Я йшов за покликом, що серце визначало,
Манив той шлях невпізнаний кудись...
І я не слухав, і я не слухав, і я не слухав
Слово: "Зупинись"


Ти йшла за покликом, хоча шляху не знала
І було подивом - в пітьмі не заблукала,
Стах і цікавість злились в єдину вісь,
І ти не чула, і ти не чула, і ти не чула
Cлова: " Зупинись"

Таємним спогадом серця нам докучали
І щастя пізнаного стало раптом мало,
І шлях знайомий нас поманив кудись,
і ми не чули, і ми не чули, і ми не чули
слова: "Зупинись"

Приспів:
По лезу ми йдемо,
За свідка нам небо,
А далі, що буде, -
Вгадає лиш час...

Поділитись сторінкою: