Чорно-білий блюз

Я вишивала долю хрестиком,
Немов мереживо плела.
Моє життя стелилось піснею,
Що доля нитками ткала.
І чорно-білі нитки клалися,
Неначе долі полотно.
Ткала узори доля піснею,
По струнах йшло веретено.

Душа моя горіла полум'ям,
Хоч біле з чорним в нім було.
Тернистий шлях стелився нитками,
Лягав зерном на полотно.
І чорно-білі нитки клалися,
Немов зерно на полотно.
Я вишивала долю піснею,
По струнах йшло веретено.

Життя веселкою іскрилося,
Та міріадом кольорів.
Щоб чорна смуга стала білою,
Та блюз по струнах полетів.
І чорно-білі нитки клалися,
Я вишивала долю хрестиком...

Поділитись сторінкою: