Людина дощу

Я - людина дощу і так воно є,
Бо в світі залежно.
Я педалі кручу, бо серце твоє
Таки не безмежне...
І коли в буревій берусь за кермо,
І їду до тебе,
Розум каже: Постій! Уже не дано,
А може не треба?..

Приспів:
Я чекаю дощу в країні надій,
Бо там сонце сходить.
Я до сонця лечу, бо після дощу
Там гарна погода!

Я - людина дощу і так воно є,
Зникають в дощ люди.
Я - людина дощу, а серце моє
Не зникне нікуди!..

Приспів.

Поділитись сторінкою: