Осене, осене

Малювала казку осінь,
Повз наш двір пройшла,
Розплітала мати косу,
Раптом бачу – сивина.
Ой, чи осінь? Певно, осінь,
Та ніколи не збагну,
Та, що в двір добра приносить,
Чом же мамі - сивину?..

Приспів:
Осене, осене,        |
З косами багряними,  |
Не чіпай лиш маму ти |
Сивими кольорами...  | (2)

Всі бажання серця мого
Матері збулись,
А єдиний колір дивний
У волоссі залишивсь.
Не судилось певно, ненько,
Щоб Вас осінь обійшла,
Нині знову став просити,
Вийшов в двір – там сніг, зима...

Приспів. (2)

Поділитись сторінкою: