| |
Замість хорошої поведінки в дитинстві
Непогана пісня, коли подорослішав,
Fame, Вова зі Львова для мам!
Ти називаєш Бога батьком, я Бога мамою називаю,
І в моїх думках одне упередження зникає.
Ти називаєш словом мама найдорожче для себе,
Але для Бога сотні інакших імен у тебе,
І взагалі на іменах зациклені більшість з нас,
Хоча, мабуть, мама всім казала не раз:
Звертай увагу не на назву, а на те, що відчуваєш
По відношенню до когось, що ти називаєш.
Такий підхід мені цілком до вподоби,
Я довіряю мамі, я був частиною її утроби,
Мама піклується про те, що є кращим для мене,
Та дозволяє самому вирішувати проблеми,
Допомагає і вболіває, не втручаючись,
Радить і настановляє, не ображаючись.
Я тішуся, що всі ми брати і сестри,
І в нас батьки ті самі,
Передаю привіт тату і мамі!
Приспів:
Мама рідна і кохана! (найрідніша!) |
Ви пробачте, (пробачте, будь ласка) що був не уважний, |
Знаю, Ви (знаю Ви) молилися за мене (щоранку і щоночі), |
Рідна моя нене, нене! | (2)
Мама! Мама! Мама!
Мама, блакитне небо - пляма,
Якщо його порівнювати з твоїми очима,
Вони так само дивляться на мене, нене,
Як колись на немовля, яке ти народила,
Якому дала ім'я.
Я подорослішав, куди б не поспішав,
Не забуду я твою ласкаву посмішку,
Де мене не закине життя мого стежина,
Я залишатимусь завжди твоїм сином.
Хочу, щоби ти завжди була щаслива:
Сьогодні, завтра і коли станеш сива.
Матінко, я дуже тобі вдячний,
Пробач мені за те, що був необачний,
Як Сагайдачний,
Що проміняв жінку на тютюн та люльку.
Мене виховала ти, я виріс не в притулку,
Пробач за сльози, що ти пролила через мене,
Тобі до віку вдячний, рідна моя нене!
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
