Сотні меж

Стандартний ранок,
Відсутній сміх,
Ти виправдовуєшся –
Вчора ти зробив, що зміг.

У місті пекло,
Дівчата майже голі,
Одну з них ти відокремлюєш
Мимоволі.

Зверхньо, але не високо
Ти глянеш на мене і пройдеш.
Я бачу, моя дівчино,
Що покищо між нами є сотні меж.

Ти зачепився,
Мов у тенета
Ідеш на роботу,
Але всі думки "про ето".

Що вона робить,
Ти подиви,
Що вона може ще зробити
Тільки уяви.

Стандартний ранок,
Відсутній сміх,
Десь півроку ще
Не буде йти сніг.

У місті пекло,
Дівчата майже голі,
В одну з них ти закохуєшся
Мимоволі.

Поділитись сторінкою: