| |
Вже тепліші камізельки
Всі на себе одягають,
Все частіше в небі сіре,
Клином журавлі у вирій,
Дощ осінній сум розхлюпав,
Жовтий лист у вікно стукав,
Зорекрад листопад хмурий,
Забери свою зажуру...
Приспів:
А я люблю небо, сонцем зігріте,
Під ним серед поля лежати у квітах!..
Я люблю щиро кохати і жити,
Тепло відчувати, я люблю - любити!
Затишно у каміна,
В тебе коцик на колінах,
Арфа ледь з вінілу грає,
Осінь нас не зачіпає,
Філіжанка кави й пляцок,
Зовсім ніжна я й домашня,
Але то ніщо примарне,
Бо в запалі я шикарна!
Приспів.
Осінь нас не зачіпає,
Ми весняні! Вона знає.
Затишно біля каміна,
Я у тебе на колінах,
Медом у вуста цілую,
Тебе, осінь, ігнорую.
Арфа й далі тихо грає,
А я лагідно кохаю...
Приспів.
Осінь знає наше літо,
З цим нічого не зробити,
Бо ми у високих травах,
До нас вона не дістала...
Осінь, йди, нам не до тебе,
Забирай похмуре небо!..
Осінь, ти нам не потрібна,
Твоє золото і срібло...
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
