| |
Приспів:
Звідки цей лабіринт та ще із думок? |
Та навіщо ускладнювати його? |
Нащо плани тобі та на кожен крок? |
Мовби раніше просто усе було... | (2)
Було раніше так просто,
Були ми інші, як люди.
Все попадало в наш простір,
Все, що не зможем забути...
Ми не читали новини,
Можеш казати, що хочеш.
Ми не шукали, хто винний,
Всю би родину на очі!
Я хотів би до моєї любої
В обійми! Я хотів би знову
Крокувати в бік до мрії!
За столом, щоб залишалися
Тільки надійні! У минулому
Так просто, зараз це я розумію...
Приспів.
Що з нами стало?..
Де ця наївна дитина?..
В пам'яті ґанок,
Де ми збирались родиною,
Мати питала: Де був? і Котра година?
Відповідаю: Мати, пробач свого сина,
Бо я не хотів тебе засмутити знов.
Час той вже минув, не почути тих розмов
Казав, що дорослий, але був ще не готов.
Хочу повернутися в час, де було радісно!..
Звідки цей лабіринт та ще із думок?
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
