Пам'яті Алли Горської

Ярій, душе! Ярій, а не ридай!
У білій стужі сонце України.
А ти шукай — червону тінь калини
На чорних водах — тінь її шукай,
Де жменька нас. Малесенька шопта
Лише для молитов і сподівання.
Усім нам смерть судилася зарання,
Бо калинова кров — така ж крута,
Вона така ж терпка, як в наших жилах.
У сивій завірюсі голосінь
Ці грона болю, що падуть в глибінь,
Безсмертною бідою окошились.

Поділитись сторінкою: