Матінка рідна моя

Я пам'ятаю, матусю,
Ласку твою й доброту,
Як я до тебе горнуся  -
Гладиш голівку мою.

Сонце іде спочивати,
Роси спадають в траву,
Матінко, звеш нас до хати -
Діток маленьких до сну.

А на столі вже вечеря:
Борщ та смачні пампушки.
Постіль для діток ти стелиш:
Простині та подушки.

Я пам'ятаю розмови
Тихі у нас за столом
І твоє, матінко, слово,
Й стежку за рідним селом..

Завше мене ти водила
Стежкою в житні поля,
Де урожаєм родила
І квітувала земля.

Все те давно промайнуло,
Вдалеч понеслись літа,
Тільки у спомин вернулась
Матінка рідна моя.

Поділитись сторінкою: