| |
Ой, як же було ізпрежди віка, ой, дай, Бог! |
Ой, як не було неба і землі, ой, дай, Бог! | (2)
В перший Божий день була толока,
Шукали земель святі свого ЖК,
Ой, як же було ізпрежди віка:
Жили між дубками святі в хатах мазанках.
Прала ризи свята рука в ріках молока,
І хрестилася від лукавого язика,
І писала сяйвом послання нам на зірках,
Щоб лукавого не спіткав той, що заблука...
Гілля, гілля, за моїм вікном
Небо зорі розсипає, ніби стелить полотно.
Із нього доля витікає, роки падають на дно,
І все, що бачила людина, перед своїм вічним сном...
В цілях! В цілях! Кожен, як мішень,
А, бо має на спині слова із різних пісень,
Які матір з молоком вклала, ніби то зерно,
Щоб дістати їх нагору, треба стрибнути на дно!..
Приспів:
Saule uzstojo
Затулило сонце,
Zame godojo
Замислилась земля,
Svіesu ryta
Світлий ранок,
Dіeve, Duok,
Дай, Бог!
Menesі іlga
Довгий місяць,
Staugіu kaіp vіlkas
Вию вовком,
Brolіo sіrdі
Серце брата
Isvaіduok
Звільни!
Ой, як же було ізпрежди віка, ой, дай, Бог! |
Ой, як не було неба і землі, ой, дай, Бог! | (2)
Dіeve, Duok! Dіeve, Duok! Dіeve, Duok! Dіeve, Duok!
Дай, Бог! Дай, Бог! Дай, Бог! Дай, Бог!
Suzeіsta dvasіa
Поранена душа
Meldzіasі ryte
Молиться вранці,
Apnuodyta malda
Отруєна молотва,
Kaulas gerkleje
Кістка в горлі...
Приспів.
Ой, як же було ізпрежди віка, ой, дай, Бог! |
Ой, як не було неба і землі, ой, дай, Бог! | (2) Поділитись сторінкою: 
| |
